Аналіз регуляторного впливу проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. №32"

АНАЛІЗ
регуляторного впливу проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. №32".

1. Проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання.

Зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 32 та Порядку затвердженому цією Постановою вносяться з метою врегулювання відносин, пов'язаних з поверненням у державну власність об'єктів приватизації разом із земельними ділянками на яких зазначені об'єкти розташовані у разі розірвання договору купівлі-продажу таких об'єктів. Чинна редакція Постанови та Порядку не враховують положення пункту 9 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", яким передбачено у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань повернення приватизованого об'єкта у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Також відповідно до Порядку повернення коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000 № 1701 (зареєстрованого у Мін'юсті 31.08.2000 за № 567/4788), розрахунок з колишнім власником за повернений державі об'єкт відбувається за кошти, отримані від його повторного продажу. Однак відсутність фінансування на забезпечення належної охорони та утримання призводить до значного зниження або повної втрати реальної вартості таких об'єктів.

Окремо необхідно відзначити, що Порядок затверджений Постановою потребує приведення частини норм, які стосуються питання відшкодування збитків завданих державі за час перебування об'єктів приватизації у приватній власності, у відповідність з нормами діючих Цивільного та Господарського кодексів України, якими врегульовані питання стягнення збитків.

2. Ціль державного регулювання.

Врахування норм діючого законодавства України та приведення у відповідність з ними Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів.

Визначення джерел коштів на оплату послуг спеціалізованих організацій, які на договірній основі залучатимуться для забезпечення збереження об'єкта приватизації, повернутого у державну власність, до його повторного продажу.

3. Визначення та оцінювання усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей, наведення аргументів щодо переваги обраного способу.

Визначено такі прийнятні альтернативні способи:

1. Залишення чинного Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, без змін.

При цьому питання, що стосуються земельних відносин залишаться неврегульованими, а частина положень Порядку не відповідатиме чинному законодавству України.

Також Порядком передбачено, що "для забезпечення збереження об'єкта … державний орган приватизації може залучати на договірній основі спеціалізовані організації" (пункт 14). Проте джерел коштів на оплату послуг таких організацій ніякими документами не визначено.

2. Внесення запропонованих змін до Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 32.

У проекті постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №32" врегульовано питання повернення об'єктів приватизації разом із земельними ділянками, на яких зазначені об'єкти розташовані, враховано положення діючого законодавства України в частині стягнення збитків та визначено джерела коштів на фінансування забезпечення належної охорони та утримання об'єктів приватизації, повернутих у державну власність.

4. Механізм, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідні заходи.

Законодавче врегулювання комплексу питань пов'язаних з поверненням у державну власність об'єктів приватизації разом із земельними ділянками на яких дані об'єкти розташовані.

Фінансування зазначених цілей пропонується забезпечити за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для видатків на заходи, пов'язані з приватизацією державного майна.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта.

У разі прийняття регуляторного акта буде забезпечено:

об'єктивізацію предмета регулювання (об'єкт приватизації окремо або разом із земельною ділянкою);

врахування чинних законодавчих норм;

фінансування послуг спеціалізованих організацій, які у свою чергу забезпечать належне збереження повернутого у державну власність об'єкта приватизації (а отже, і його вартості) до моменту його повторного продажу.

6. Очікувані результати прийняття акта.

Законодавче врегулювання, дозволить знизити ймовірність виникнення спірних питань, які можуть вести до судових розглядів, щодо трактування положень зазначеного Порядку.

Забезпечення фінансування послуг спеціалізованих організацій, за рахунок чого буде вирішено питання збереження об'єкта у належному стані, в тому числі і його вартості, до повторного продажу такого об'єкта новому власнику.

Значних витрат не передбачається.

7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта (у разі обмеження цього строку).

Строк дії необмежений.

8. Показники результативності акта.

З дією акта пов'язане можливе незначне збільшення розміру надходжень до державного бюджету (розмір надходжень залежить від кількості об'єктів, які підлягають повторному продажу та його вартості).

Основними суб'єктами господарювання є державні органи - Міністерство фінансів України та Фонд державного майна України. Також дія акта має вплив на потенційних покупців державного майна, яке було повернуто у державну власність за рішенням суду та колишнього власника цього майна.

Дане регулювання не збільшить розмір коштів та час, що безпосередньо витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням акта.

Середній рівень поінформованості з основних положень акта здійснюється шляхом його розміщення на сайті Фонду у мережі Інтернет з метою оприлюднення та отримання зауважень та пропозицій.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

Базове відстеження результативності акта здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом шляхом аналізу отриманих зауважень та пропозицій.

Повторне відстеження результативності акта здійснюється через один рік з дня набрання ним чинності, періодичне відстеження результативності акта здійснюються раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта шляхом аналізу вартісних показників об'єктів, повернутих у державну власність, при їх повторному продажу.

Директор департаменту договірного менеджменту

Ю. Нікітін