Щодо розгляду скарг на суб'єктів оціночної діяльності та судових експертів

ІНСТРУКТИВНИЙ ЛИСТ

16.03.2011 року

№ 10-36-3540

Саморегулівним організаціям
оцінювачів, суб'єктам оціночної
діяльності, оцінювачам,
споживачам оціночних послуг

Щодо розгляду скарг на суб'єктів оціночної діяльності та судових експертів

У зв'язку з численними зверненнями, що надходять до Фонду державного майна України (ФДМУ) від правоохоронних органів, державних, приватних нотаріусів, адвокатів, суб'єктів господарювання та споживачів оціночних послуг щодо перевірки дотримання вимог чинного законодавства суб'єктами оціночної діяльності та судовими експертами під час здійснення оціночної діяльності, проведенні судових експертиз, ФДМУ повідомляє наступне.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон про оцінку) ФДМУ є органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні. Одним із основних напрямів державного регулювання оціночної діяльності є контроль за виконанням оцінювачами та суб'єктами оціночної діяльності умов здійснення оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 21 Закону про оцінку, розгляд та надання пропозицій щодо скарг на оціночну діяльність суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, у тому числі тих, які виникли під час проведення рецензування звіту про оцінку майна, відноситься до повноважень Наглядової ради з питань оціночної діяльності, що створюється ФДМУ.

Статтею 10 Закону про оцінку визначено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Інших підстав для проведення оцінки майна згідно чинного законодавства не передбачено.

Згідно зі ст.12 Закону про оцінку звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Будь-яка інша назва цього документу законодавством про оцінку майна не встановлена.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлені Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 (далі - НСО №1).

Відповідно до пп. 62-67 НСО № 1 перевірка дотримання вимог нормативно-правових актів з оцінки майна під час проведення оцінки здійснюється шляхом рецензування звіту про оцінку майна.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону про оцінку, ФДМУ здійснює рецензування звітів про оцінку майна лише у випадках, якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади. В інших випадках рецензування може здійснюватися на вимогу особи, яка використовує результати оцінки, оцінювачем, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, у тому числі оцінювачем - членом саморегулівної організації.

Пунктом 27 Порядку роботи Наглядової ради з питань оціночної діяльності, затвердженого наказом ФДМУ від 08.05.2002 № 791, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.06.2002 за № 477/6765, встановлено, що для розгляду скарги на засіданні Наглядової ради особа, що її подала, забезпечує проведення рецензування звіту про оцінку майна.

Розгляд скарг на оціночну діяльність суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання здійснюється за наявності висновків з рецензування звітів про оцінку майна. До скарги додається звіт про оцінку майна, який був предметом рецензування.

Крім того зазначаємо, що згідно ст. 33 Закону про оцінку спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Особливо звертаємо увагу на те, що на законодавчому рівні розмежовано сфери регулювання діяльності оцінювачів та судових експертів.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

До проведення судових експертиз залучаються фахівці, які у порядку, визначеному Законом України "Про судову експертизу", отримали кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст).

Відповідно до частини другої ст. 75 Кримінально-процесуального Кодексу України (далі - КПК України) як експерт може бути викликана будь-яка особа, що має необхідні знання для дачі, висновку з досліджуваних питань. Питання, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, який повинен відповідати ст. 200 КПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін'юсту від 08.10.98 № 53/5, яка регламентує порядок складання висновку експерта.

Процедура рецензування висновків, виконаних експертами, чинним законодавством не передбачена.

Враховуючи вищенаведене, розгляд скарг щодо висновків (експертних досліджень, судових експертиз), виконаних судовими експертами, належить виключно до компетенції Мін'юсту.

Заступник Голови Фонду

Є.Григоренко