Про внесення змін та доповнень до деяких законів з питань приватизації

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін та доповнень до деяких законів з питань приватизації

____________________________________

I. Внести зміни до таких законів України:

1. До Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122; 1998 р., N 49, ст. 301; 1999 р., N 51, ст. 453; 2000 р., N 31, ст. 247, N 33 - 34, ст. 272, ст. 273, N 41, ст. 341; 2003 р., N 10 - 11 , ст. 86, N 24, ст. 160, N 27, ст. 209; 2004 р., N 6, ст. 38, із змінами, внесеними Законом України від 20листопада 2003 року N1294-IV), виклавши його в такій редакції:

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про приватизацію державного майна

Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття та мета приватизації

Приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Стаття 2. Основні терміни

Для цілей цього Закону наведені нижче терміни використовуються у такому значенні:

аукціон - спосіб продажу об'єкта приватизації, що полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну;

відкриті торги - спосіб продажу об'єктів приватизації за участю радника (уповноваженої особи), згідно з яким переможцем визначається учасник шляхом відбору найкращої пропозиції від покупців за критеріями, визначеними умовами та правилами торгів;

викуп - спосіб продажу об'єктів, який не передбачає конкуренцію покупців;

гарантійний внесок (гарантія) - грошовий внесок для забезпечення будь-яких вимог, передбачених умовами конкурсу, відкритих торгів та аукціонів;

єдиний (цілісний) майновий комплекс (далі - цілісний майновий комплекс) - усі види майна підприємства (або його структурного підрозділу (у тому числі цеху, виробництва, дільниці тощо), що може бути виділено в установленому порядку в окреме підприємство із складанням розподільчого балансу), призначені для діяльності підприємства, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права борги, а також право на торговельну марку або інше позначення. Інші права, якщо інше не встановлено договором або законом;

кваліфікаційні вимоги - критерії, яким претендент повинен відповідати для того, щоб бути визнаним конкурсною (тендерною) комісією учасником конкурсу (відкритих торгів) та бути допущеним до участі у конкурсі (відкритих торгах);

контрольний пакет акцій - пакет акцій розміром більш ніж 50 відсотків статутного фонду відкритого акціонерного товариства, який дає можливість юридичній або фізичній особі здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб'єкта господарювання;

конкурентний спосіб продажу - продаж, який передбачає конкуренцію покупців;

конкурс - спосіб продажу об'єкта приватизації, що полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найвищу ціну та взяв зобов'язання виконати умови конкурсу;

об'єкти великої приватизації - цілісні майнові комплекси підприємств, відкриті акціонерні товариства, створені в процесі приватизації та корпоратизації, що на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) або затвердження уточненого плану розміщення акцій займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавних ринках товарів (робіт, послуг) або мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

об'єкти малої приватизації - цілісні майнові комплекси державних підприємств, державних господарських об'єднань та їх структурних підрозділів, виділені у самостійні підприємства, у тому числі ті, що здані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації державних підприємств вартість майна яких недостатня для формування статутного фонду акціонерних товариств; окреме індивідуально визначене рухоме та нерухоме майно (в тому числі земельні ділянки, будівлі, споруди та нежитлові приміщення); майно державних підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном; майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами; майно державних підприємств, що не були продані як цілісні майнові комплекси;

об'єкти незавершеного будівництва - будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані;

об'єкти середньої приватизації - цілісні майнові комплекси підприємств, державних господарських об'єднань вартість майна яких достатня для формування статутного фонду акціонерного товариства; відкриті акціонерні товариства, створені в процесі приватизації та корпоратизації (крім об'єктів великої приватизації); цілісні майнові комплекси підприємств та організацій сільського і рибного господарства незалежно від вартості майна;

підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави - підприємства, діяльність яких забезпечує економічну незалежність, розвиток та безпеку держави. Перелік таких підприємств визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України;

передприватизаційна підготовка - комплекс організаційних, фінансових, економічних та технічних заходів, які здійснюються до прийняття рішення про приватизацію державного майна і спрямовані на створення сприятливих умов для реформування власності підприємств та їх адаптації до ринкових умов як суб'єктів підприємницької діяльності;

об'єкти соціальної-культурної сфери - заклади освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, туризму, мистецтва та преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи, об'єкти санаторно-курортних закладів, будинки і табори відпочинку, профілакторії;

окреме індивідуально визначене майно - земельні ділянки, будівлі, споруди, приміщення, майно ліквідованих підприємств та підприємств-банкрутів;

радник (уповноважена особа) - юридична особа (об'єднання юридичних осіб), яка за договором з Фондом державного майна України бере на себе зобов'язання щодо надання за відповідну плату послуг з підготовки об'єкта до приватизації, пошуку потенційних покупців та організації продажу пакета акцій;

реєстраційний внесок - грошовий внесок, який здійснюється на рахунок органу приватизації за реєстрацію покупців на участь у аукціонах, конкурсах або відкритих торгах;

реструктуризація відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ) - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості об'єкта приватизації, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Стаття 3. Пріоритети та принципи приватизації

1. Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності використання державного майна, оптимізація розмірів державного сектора економіки.

2. Приватизація здійснюється на основі таких принципів:

законності;

державного регулювання та контролю виконання умов приватизації;

надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються, та забезпечення їх соціальної захищеності;

продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти;

забезпечення відкритості та прозорості процесу приватизації, конкурентності продажу;

врахування особливостей приватизації об'єктів зв'язку, агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери, підприємств оборонно-промислового комплексу.

Стаття 4. Законодавство України про приватизацію

1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають при відчуженні:

природних ресурсів;

об'єктів державного житлового фонду в тому числі гуртожитків;

державного резерву;

державного майна шляхом передачі у комунальну власність, власність некомерційних організацій;

3. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування, за процедурами встановленими цим Законом.

4. Порядок відчуження державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, за рішенням органів державної виконавчої влади поза процесом приватизації (крім відчуження державного майна, на яке звернуто стягнення у виконавчому провадженні), а також відчуження державними підприємствами, установами та організаціями майна, закріпленого за ними на праві господарського відання або оперативного управління, регулюється положеннями цього Закону, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону.

5. Розташовані за кордоном об'єкти, право державної власності України на які визнано відповідно до міжнародних угод, приватизуються з урахуванням таких угод.

6. До відносин з відчуження державного майна, не врегульованих цим Законом, застосовуються норми цивільного та господарського законодавства.

Стаття 5. Об'єкти приватизації

1. До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:

цілісні майнові комплекси підприємств;

об'єкти незавершеного будівництва;

окреме індивідуально визначене майно;

акції (частки, паї), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності.

2. Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають:

а) об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, правоохоронних і митних органів;

надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу;

майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;

сортовипробувальні станції, дільниці, інші організації з експертизи сортів рослин;

золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;

емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

радіотелевізійні передавальні центри, а також об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;

державні радіоканали та телевізійні канали;

засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;

інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій;

б) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема:

об'єкти Національного космічного агентства України;

архіви;

майнові комплекси установ Національної академії наук України з основних напрямів досліджень;

об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;

об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;

в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема:

майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Служби безпеки України;

майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів (крім аптек);

майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері обігу зброї та радіоактивних речовин;

захисні споруди цивільної оборони;

полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

г) об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема:

структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постійне розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;

пенітенціарні заклади;

майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього природного середовища;

об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;

майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;

автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств;

майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво основної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони);

майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою;

метрополітен, міський електротранспорт;

майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;

атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі крім малих гідроелектростанцій;

магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;

майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адмінприміщення);

транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних лих;

об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України";

майнові комплекси підприємств соляної промисловості;

акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;

водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім об'єктів, що перебувають на балансі підприємств та господарських організацій рибного господарства);

майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби;

крематорії, кладовища.

3. За погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуються майнові комплекси:

підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України, визнаних такими у встановленому порядку;

підприємств оборонно-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою;

холдингових компаній;

інших об'єктів, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

4. Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Стаття 6. Суб'єкти приватизації

Суб'єктами приватизації є:

державні органи приватизації;

покупці (їх представники);

фондові біржі та інші організатори торгівлі цінними паперами, суб'єкти оціночної діяльності, аудитори, уповноважені особи, радники, експерти.

Стаття 7. Державні органи приватизації

1. Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

2. Фонд державного майна України, його регіональні відділення органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

3. Державні органи приватизації у сфері приватизації здійснюють такі основні повноваження:

змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації;

продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності;

продають акції (частки, паї) дочірніх підприємств, внесені до статутних фондів холдингових компаній;

створюють комісії з приватизації;

затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України;

укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу;

укладають договори на проведення незалежної оцінки вартості майна в процесі його приватизації;

укладають у випадках, передбачених законодавством, угоди щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації;

виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності;

беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;

здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності;

контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими законами України з питань приватизації.

4. Посадові особи державних органів приватизації несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за неправомірні дії щодо майна, яке приватизується, у порядку, встановленому законодавством.

5. Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України і установчими документами цих підприємств.

6. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітними та підконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

7. Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Повноваження щодо приватизації комунального майна можуть бути делеговані органами місцевого самоврядування державним органам приватизації за умови відшкодування останнім їх витрат, пов'язаних з продажем комунального майна.

8. Діяльність та рішення органів з питань приватизації, акціонування, конкурсів, створення яких не передбачено цим Законом, не поширюються на державні органи приватизації та не беруться ними до виконання.

Стаття 8. Покупці

1. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:

громадяни України, іноземні громадяни;

юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;

юридичні особи інших держав.

2. Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України.

Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.

3. Не можуть бути покупцями:

юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;

органи державної влади;

працівники державних органів приватизації;

особи, зазначені у частині першій цієї статті, з якими раніше були розірвані договори купівлі-продажу через невиконання ними договірних умов.

4. Покупці - юридичні особи зобов'язані подати до державного органу приватизації документ про розподіл статутного фонду серед учасників.

Відповідальність за достовірність поданого документа покладається на покупця відповідно до законодавства.

5. Державною програмою приватизації стосовно конкретних об'єктів (груп об'єктів) можуть бути встановлені інші обмеження або особливості участі покупців у приватизації, включаючи галузеві та сумарні квоти на придбання юридичними особами державного майна, акцій (часток, паїв).

Стаття 9. Контрольні комісії з питань приватизації

1. З метою забезпечення контролю за здійсненням Державної програми приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків з числа депутатів створюється Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.

2. Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації та її склад затверджуються Верховною Радою України.

3. З метою забезпечення контролю за ходом приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради створюють відповідні контрольні комісії з питань приватизації.

Положення про контрольні комісії з питань приватизації та їх склад затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними місцевими радами.

Розділ II
ПЛАНУВАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА

Стаття 10. Державна програма приватизації

1. Державна програма приватизації (далі - Програма) визначає цілі, пріоритети, завдання та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України, затверджується Верховною Радою України законом України один раз на 3 роки і діє до затвердження наступної Програми.

2. У Програмі визначаються:

класифікація об'єктів приватизації за групами;

заходи з підготовки об'єктів до приватизації та завдання щодо підготовки їх до продажу;

порядок застосування способів приватизації;

особливості приватизації окремих груп об'єктів;

особливі умови приватизації промислових об'єктів та контроль за їх виконанням після приватизації;

напрями використання грошових коштів, що надходять від приватизації до спеціального фонду державного бюджету відповідно до закону про державний бюджет, на фінансування заходів, визначених Програмою;

заходи щодо організаційного та інформаційного забезпечення виконання Програми.

4. Верховна Рада України щороку заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання завдань, встановлених Програмою.

Стаття 11. Формування завдань з приватизації

1. Завдання з надходження коштів до державного бюджету визначаються у законі України про державний бюджет.

Перелік об'єктів приватизації, продаж яких має забезпечити виконання завдань з надходження грошових коштів до Державного бюджету України від приватизації у наступному бюджетному періоді за поданням Фонду державного майна України вноситься Кабінетом Міністрів України у встановленому ним порядку на розгляд Верховної Ради України разом з проектом закону України про державний бюджет на наступний бюджетний період.

2. Кабінет Міністрів України у встановленому порядку формує прогнозне завдання з надходження коштів від приватизації до державного бюджету на наступний бюджетний період згідно з Основними напрямами бюджетної політики.

Перелік об'єктів приватизації, продаж яких має забезпечити виконання цих завдань, визначає Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

3. Завдання з продажу об'єктів, подальше перебування яких у державній власності не ефективне, потребує додаткових витрат із бюджету на їх утримання та розвиток, фінансового оздоровлення недержавних суб'єктів господарювання, встановлюються Державною програмою приватизації.

Стаття 12. Передприватизаційна підготовка об'єктів права державної власності

1. З метою забезпечення виконання завдань з надходження коштів до державного бюджету від приватизації державного майна може передувати передприватизаційна підготовка.

Передприватизаційну підготовку здійснюють органи, уповноважені управляти державним майном щодо підпорядкованих їм об'єктів права державної власності.

Передприватизаційна підготовка державних підприємств здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції та повинна бути закінчена до їх передачі Фонду державного майна України для приватизації.

2. Передприватизаційна підготовка передбачає:

реорганізацію державних підприємств шляхом їх перетворення у господарські товариства (корпоратизацію), злиття, поділу, відокремлення окремих об'єктів права державної власності;

виявлення державного майна, що не підлягає приватизації, включаючи матеріальні носії секретної інформації, та розроблення умов його подальшого використання з обов'язковим внесенням пропозицій Кабінету Міністрів України щодо визначення органу, який управлятиме цим майном;

проведення інвентаризації та оприбуткування на баланс науково-технічної продукції;

виявлення об'єктів соціально-культурної та побутової сфери, культових споруд і визначення умов їх подальшого функціонування, передачу в установленому порядку цих об`єктів у власність відповідних територіальних громад, релігійних організацій або державним органам приватизації для подальшого продажу відповідно до законодавства;

виявлення іншого державного майна, яке тимчасово не використовується, та розроблення пропозицій щодо умов його подальшого використання (консервації, списання тощо) в установленому порядку;

уточнення складу виробничих потужностей мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження;

проведення перевірки стану промислової безпеки підприємств, машин, обладнання, механізмів підвищеної небезпеки;

списання об'єктів, що фізично та морально застаріли, не підлягають відновленню і не можуть виступати як об'єкти приватизації;

визначення доцільності приватизації довгострокових фінансових інвестицій у складі цілісного майнового комплексу підприємств або їх передачі в установленому порядку державним органам приватизації для подальшого продажу як окремих об'єктів приватизації;

проведення досудової санації підприємств або ініціювання процедури їх банкрутства;

виділення із складу підприємств структурних підрозділів, що можуть функціонувати як окремі підприємства;

проведення екологічного аудиту об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку;

оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок;

здійснення інших заходів, визначених законодавством.

3. На час здійснення передприватизаційної підготовки державного підприємства забороняється здійснення операцій, наслідком яких може стати відчуження майна (необоротних активів), що належить підприємству, зокрема, продаж майна; обмін та застава майна, встановлення іпотеки; списання основних засобів, які мають залишкову вартість, безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості, здавання майна в оренду, внесення майна до статутних фондів інших суб'єктів господарювання, передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума майна, що відчужується, або зобов'язань перевищує 5 відсотків підсумку балансу підприємства за останній звітний період. У разі необхідності такі дії виконуються підприємством за дозволом органу, уповноваженого управляти державним майном, погодженим з Фондом державного майна України.

4. Підготовка до приватизації акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності, включає визначення в установчих документах таких суб'єктів розміру часток (паїв), що належать державі, в порядку, затвердженому Фондом державного майна України. З цією метою державні органи приватизації у порядку, встановленому законодавством та установчими документами підприємств:

ініціюють визначення часток (паїв) засновників підприємств, у майні яких є державна частка;

установлюють розмір часток (паїв), що належать державі у статутному фонді таких підприємств;

узгоджують з іншими засновниками (учасниками) відповідні зміни до установчих документів.

5. Проекти планів передприватизаційної підготовки підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також підприємств, які займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), підлягають погодженню з Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку .

6. Передприватизаційній підготовці можуть підлягати державні пакети акцій дочірніх підприємств холдингових компаній, що передбачає виключення цих пакетів акцій із статутного фонду компаній, перегляд установчих документів відповідно до зміненого розміру статутного фонду та реєстрацію нової емісії акцій компаній (у разі, коли вартості майна, що залишається у холдингової компанії, достатньо для формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства).

7. Передприватизаційна підготовка об'єктів права державної власності також може здійснюватися шляхом реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних зі створенням за участю державних органів приватизації на базі таких об'єктів підприємств зі змішаною формою власності за участю недержавних суб'єктів господарювання.

8. Передприватизаційна підготовка об'єктів, право державної власності на які визнано відповідно до міжнародних угод, може передбачати оформлення цього права власності, в тому числі шляхом прийняття відповідними органами, уповноваженими управляти державним майном рішення про створення на базі зазначених об'єктів державних підприємств.

Розділ ІІІ
ПОРЯДОК ПРИВАТИЗАЦІ

Стаття 13. Порядок приватизації

1. Порядок приватизації об'єктів середньої та великої приватизації передбачає:

затвердження державними органами приватизації переліку об'єктів, які підлягають приватизації;

опублікування переліку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;

прийняття рішення про приватизацію об'єкта;

створення комісії з приватизації;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;

проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується;

проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об'єкта приватизації;

проведення перевірки стану промислової безпеки підприємств, машин, обладнання, механізмів підвищеної небезпеки; затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

2. Порядок приватизації об'єктів малої приватизації, об'єктів незавершеного будівництва, акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності (за виключенням підприємств, що приватизуються відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі") передбачає:

затвердження державними органами приватизації переліку об'єктів, які підлягають приватизації;

опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;

прийняття рішення про приватизацію об'єкта;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;

підготовка об'єктів до продажу;

реалізація продажу.

3. Приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності, здійснюється з урахуванням законодавства, установчих документів цих товариств (організацій) у порядку, що визначається Фондом державного майна України за погодженням з Антимонопольним комітетом України і Державною комісією з цінних паперів та фондового