Аналіз регуляторного впливу проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Методики оцінки майна"
від 4 серпня 2009 р.
Аналіз регуляторного впливу
проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Методики оцінки майна"
1. Проблеми, які передбачається розв'язати шляхом державного регулювання
Порядок передачі Фонду державного майна України часток (паїв, акцій), що належать державі, в майні суб'єктів підприємницької діяльності, затверджений наказом Фонду державного майна України від 18.02.98 №284 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.03.98 за №180/2620 (зі змінами), (далі - Порядок) визначає процедуру передачі часток (паїв, акцій), які залишилися за державним підприємством відповідно до пункту 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.92 №24-92 "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" ті вартість яких вилучена в процесі приватизації з чистої вартості цілісного майнового комплексу відповідно до пункту 31 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 за №1891, (зі змінами) або не відображена в балансі підприємства на дату оцінки.
Однак, практика застосування Порядку показала, що у деяких випадках Фонд державного майна не може прийняти об'єкт права державної власності у зв'язку з тим, що:
він не може бути класифікований як об'єкт приватизації групи Е;
оформлення права власності Фондом на частки (паї, акції) обмежується законодавством країни місцезнаходження суб'єкта господарювання;
об'єкт права державної власності обтяжений додатковими зобов'язаннями або рішенням суду;
відсутність об'єкта права державної власності або суб'єкта господарювання, частки (паї, акції) якого підлягають передачі.
У таких випадках виникає нагальна потреба у визначення розміру компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання акціонерним товариством, на балансі якого такі об'єкти права державної власності залишились після процесу приватизації (корпоратизації).
2. Головні цілі державного регулювання
Запропоновані зміни до Методики, що передбачають встановлення алгоритму визначення розміру компенсації вартості часток (паїв, акцій) у зазначених вище випадках неможливості їх отримання державним органом приватизації, сприятимуть:
захисту майнових прав та інтересів держави;
об'єктивності отриманих результатів, у зв'язку із запровадженням правил визначення розміру компенсації.
3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей з аргументами щодо переваги обраного способу
Під час розробки проекту Методики було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначених цілей.
1. Залишити Методику оцінки майна без змін.
У такому випадку залишиться проблема відсутності алгоритму визначення розміру компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання у випадках відсутності можливості їх отримання органами приватизації.
2. Внесення змін до Методики оцінки майна надасть змогу визначати розмір компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання у випадках відсутності можливості їх отримання, що сприятиме захисту інтересів держави.
4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать вирішення проблем шляхом прийняття регуляторного акта
Предметом регулювання проекту постанови є процедура, яка встановлює алгоритм визначення розміру компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання у випадках (неможливості їх отримання. Постанова запроваджує єдині підходи до визначення розміру такої компенсації.
Суть основних положень запропонованого проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Методики оцінки майна" полягає в такому.
У зв'язку з можливою наявністю декількох причин відсутності отримання державним органом приватизації часток (паїв, акцій), пропонується декілька шляхів визначення розміру компенсації державному органу приватизації їх вартості.
Для випадків, коли частки (паї, акції) відсутні або відсутня можливість оформлення правонаступництва державного органу приватизації на корпоративні права держави, або коли частки (паї, акції) обтяжені додатковими зобов'язаннями (рішенням судових органів), розмір компенсації визначається за результатами незалежної оцінки частки (паю, акцій). Базою оцінки для таких випадків переважно є ринкова вартість частки (паю, акцій). Для випадків, коли частки (паї, акції) обтяжені додатковими зобов'язаннями (рішенням судових органів), базою оцінки може бути інвестиційна вартість. Замовником оцінки виступає державний орган приватизації. Якщо у випадках, зазначених у цьому абзаці, розмір частки (паю, пакета акцій) становить менш як 10 відсотків статутного капіталу суб'єкта господарювання, частка (пай, акції) якого підлягають передачі державному органу приватизації, та (або) номінальна вартість такої частки (паю, акцій) не перевищує 5000 гривень, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до наступного абзацу.
У разі неповноти, недостовірності або відсутності інформації про частку (пай, акції), що міститься у вихідних даних, та іншої інформації, необхідної для оцінки, розмір компенсації визначається на підставі ціни, за якою частка (пай, акції) були відчужені відкритим акціонерним товариством, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок, починаючи з дати отримання акціонерним товариством коштів внаслідок відчуження або дати укладання відповідного договору, залежно від того, яка подія відбулася раніше (далі - дата відчуження), до дати прийняття державним органом приватизації рішення про компенсацію. У разі відсутності інформації про ціну, за якою частка (пай, акції) були відчужені, розмір компенсації визначається на підставі балансової вартості такого об'єкта на дату оцінки державного (орендного) підприємства, що проводилася з метою визначення статутного капіталу акціонерного товариства, яке було створене в процесі приватизації (корпоратизації). У разі відсутності інформації про дату відчуження частки (паю, акцій) сума компенсації визначається на підставі ціни, за якою частка (пай, акції) були відчужені відкритим акціонерним товариством, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок, починаючи з дати реєстрації відкритого акціонерного товариства як суб'єкта господарювання до дати прийняття державним органом приватизації рішення про компенсацію.
У разі відсутності суб'єкта господарювання, частка (пай, акції) якого підлягають передачі, у зв'язку з його ліквідацією тощо або коли частка (пай, акції) не можуть бути визнані відповідно до законодавства про приватизацію об'єктами приватизації групи Е, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до попереднього абзацу.
5. Обґрунтування можливостей досягнення поставлених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Прийняття регуляторного акта сприятиме об'єктивності отриманих результатів, у зв'язку із запровадженням єдиних правил визначення розміру компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання у випадках неможливості їх отримання, та захисту майнових прав та інтересів держави.
Оцінка можливостей упровадження акта та дотримання суб'єктами оціночної діяльності його норм висока.
Державний контроль та нагляд за дотриманням акта здійснюється Фондом державного майна України відповідно до наданих йому Законом України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні" повноважень.
6. Очікувані результати прийняття акта
| Об'єкт впливу | Вигоди | Витрати |
|---|---|---|
| Держава | Об'єктивність отриманих результатів, у зв'язку із запровадженням єдиних правил визначення розміру компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання у випадках неможливості їх отримання, та захист майнових прав та інтересів держави. | Відсутні |
| Суб'єкти господарювання | Об'єктивність визначення розміру компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання у зв'язку з неможливістю їх отримання, що сплачується акціонерним товариством, створеним у процесі приватизації (корпоратизації), на балансі якого залишились об'єкти права державної власності у вигляді часток (паїв, акцій). | Відсутні |
| Громадяни | Збільшення надходження до Державного бюджету від компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання у випадках неможливості їх отримання. | Відсутні |
7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта
Строк дії постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Методики оцінки майна" необмежений у часі на підставі того, що Методика оцінки майна, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, не має обмеження дії в часі.
8. Показники результативності регуляторного акта
Основним показником результативності акта є надходження до Державного бюджету грошових сум як компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання у випадках неможливості їх отримання.
Проект регуляторного акта розміщено на офіційному сайті Фонду державного майна з серпня 2009 року, що є достатнім для інформованості громадськості з метою вивчення Фондом її думки з приводу результативності запроваджених актом заходів.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта
Стосовно регуляторного акта Фондом державного майна здійснюватиметься базове, повторне та періодичне відстеження результативності регуляторного акта у строки, встановлені статтею 10 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Базове відстеження результативності акта буде здійснюватись до набрання чинності зазначеним актом шляхом вивчення думки спеціалістів у сфері оцінки та широкої громадськості.
Практика застосування алгоритму визначення розміру компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) суб'єкта господарювання у зазначених вище випадках неможливості їх отримання вивчатиметься Фондом державного майна протягом року зі дати набрання чинності актом з метою встановлення результативності його запровадження як повторне відстеження. За результатами такого відстеження буде проведений порівняльний аналіз показників результативності акта до набрання ним чинності і після набрання чинності.
Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження результативності.
Аналіз регуляторного впливу підготовлено Департаментом оціночної діяльності Фонду державного майна (01023, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, телефон/факс 200-33-59).
| В. о. заступника Голови Фонду | О. Шмуляр |