Методика визначення вартості об'єктів права інтелектуальної власності

ЗАТВЕРДЖЕНО Постановою Кабінету Міністрів України від ____________2005 р. N _____

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ОБ'ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Загальні питання

1. Ця Методика застосовуються з метою проведення оцінки об'єктів права інтелектуальної власності, які є об'єктами права державної та комунальної власності або які створені за державні кошти, для визначення їх справедливої вартості під час проведення інвентаризації та постановки на бухгалтерський облік. При цьому оцінюються майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, які можуть відчужуватись (передаватись) відповідно до цивільно-правових угод і до яких, зокрема, належать:

право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

виключне право дозволяти (забороняти) використання об'єкта права інтелектуальної у той чи інший спосіб.

2. Майнові права інтелектуальної власності, які належать кільком особам спільно, оцінюються з урахуванням умов договору між ними. У разі відсутності такого договору майнові права оцінюються як рівні частки власності.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт оцінки, створений у зв'язку з виконанням службових обов'язків, трудового договору (контракту) чи дорученням роботодавця, оцінюються відповідно до умов договору між автором та роботодавцем або законодавства.

Оцінка особистих немайнових прав інтелектуальної власності не є предметом регулювання цієї Методики.

3. Відповідно до цієї Методики оцінюються об'єкти права інтелектуальної власності - майно суб'єктів права державної власності: державного унітарного підприємства, державного комерційного підприємства, казенного підприємства, об'єднання державних підприємств усіх організаційно-правових форм, державної установи, організації, закладу; майно комунальних підприємств; майно орендних підприємств; майно підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Національної та галузевих академій наук (далі - підприємство), відображені та не відображені в бухгалтерському обліку підприємства.

Ця Методика може застосовуватись для оцінки об'єктів права інтелектуальної власності - майна суб'єктів права приватної, комунальної власності з метою визначення справедливої вартості об'єктів оцінки для відображення в бухгалтерському обліку.

4. Поняття, які використовуються у цій Методиці, вживаються у значенні, наведеному у національних стандартах оцінки майна, положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актах.

5. До об'єктів права інтелектуальної власності (далі - об'єкти оцінки), які підлягають інвентаризації та оцінці, зокрема, належать:

об'єкти авторського права (літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності, та інші твори);

об'єкти суміжних прав (виконання; фонограми; відеограми; передачі (програми) організацій мовлення);

наукові відкриття;

винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

раціоналізаторські пропозиції;

сорти рослин, породи тварин;

комерційні (фірмові) найменування;

торговельні марки (знаки для товарів і послуг);

географічні зазначення;

комерційні таємниці.

Результати завершених науково-дослідних, пошукових, дослідно-конструкторських, дослідно-технологічних робіт, комплекти конструкторської і технологічної документації тощо розглядаються як об'єкти авторського права.

Підготовчий етап до проведення оцінки

6. На підготовчому етапі проводиться інвентаризація об'єктів оцінки у загальному порядку, встановленому законодавством, з урахуванням таких особливостей:

1) утворення підприємством на підставі відповідного наказу суб'єкта оціночної діяльності - органу, до сфери управління якого відноситься підприємство, комісії з інвентаризації та оцінки об'єктів права інтелектуальної власності (далі - комісія). Головою комісії призначається керівник підприємства. У разі потреби до роботи комісії можуть залучатися компетентні фахівці підприємств, установ, організацій, які входять до сфери управління органу, а також фахівці закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації за їх згодою.

Інвентаризація проводиться за станом на визначену органом, до сфери управління якого відноситься підприємство, дату інвентаризації. Дата інвентаризації є останнє число місяця, який передує місяцю, в якому проводиться інвентаризації. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки і визначається наказом керівника підприємства;

2) проведення комісією інвентаризації об'єктів оцінки, під час якої перевіряється фактична наявність об'єктів оцінки, які відповідно до даних бухгалтерського обліку використовуються у господарській діяльності підприємства або зберігаються на підприємстві, та виявляються об'єкти оцінки, які не відображені в бухгалтерському обліку. Під час інвентаризації проводиться обстеження та ідентифікація об'єктів оцінки. За результатами інвентаризації окремо складаються інвентаризаційні описи для об'єктів оцінки, відображених та не відображених у бухгалтерському обліку.

Під час проведення інвентаризації винаходи (корисні моделі), на які видані авторські свідоцтва СРСР, ураховуються у тому випадку, коли не закінчився 20-річний строк дії зазначеного свідоцтва від дати подання заявки на винахід, корисну модель.

Проведення інвентаризації та оцінки секретних об'єктів права інтелектуальної власності проводиться з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю".

При обстеженні об'єктів оцінки комісія перевіряє наявність відповідних матеріальних носіїв, якими можуть бути письмовий та (або) образотворчий опис з формулою, креслення, схема, зразок, дискета, аудіо- відеокасета та інше, договори, які стосуються права суб'єкта на об'єкт оцінки, інші документи.

При проведенні ідентифікації об'єктів оцінки комісія перевіряє наявність та чинність дії документів, що засвідчують правомірне набуття права авторства, права власності, права на використання об'єкта оцінки, а саме:

патентів (деклараційний патент) - для винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин, порід тварин;

свідоцтв - для комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), об'єктів авторського права, компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

дипломів - для наукових відкриттів;

ліцензій (ліцензійних договорів; авторських договорів);

договорів про передачу права власності на об'єкт права інтелектуальної власності;

виписок з державних реєстрів, які підтверджують права на об'єкт оцінки;

актів приймання-передачі прав на об'єкт оцінки;

рішення органів державної, судової влади, прийняті стосовно об'єктів оцінки під час їх застави, реорганізації, банкрутства підприємства тощо;

інші документи;

3) складання комісією за результатами інвентаризації протоколу засідання комісії і затвердження його керівником підприємства.

Інвентаризаційні описи, звіряльні відомості та інші матеріали інвентаризації складаються за встановленою формою відповідно до вимог бухгалтерського обліку та фінансової звітності і є невід'ємною частиною протоколу засідання інвентаризаційної комісії.

Методи та порядок проведення оцінки

7. Відповідно до цієї Методики визначається оціночна вартість об'єкта оцінки шляхом проведення стандартизованої оцінки. Стандартизована оцінка об'єктів права інтелектуальної власності проводиться комісією за станом на дату оцінки на підставі затвердженого протоколу. Дата оцінки призначається наказом керівника підприємства.

8. Ураховуючи мету оцінки (постановка на бухгалтерський облік), вимоги положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо балансової вартості об'єктів права інтелектуальної вартості, що відображається в регістрах бухгалтерського обліку підприємства, стандартизована оцінка об'єктів права інтелектуальної власності грунтується на застосуванні витратного підходу.

9. В основі витратного підходу лежить процедура визначення вартості витрат, необхідних для відтворення або заміщення об'єкта оцінки, з урахуванням його зносу.

Застосування витратного підходу передбачає наявність інформації про витрати, понесені підприємством на створення або придбання об'єкта оцінки (його первісна вартість), витрати на створення (придбання) подібних об'єктів.

10. Під час оцінки застосовуються такі методи:

метод прямого відтворення;

метод заміщення.

11. За методом прямого відтворення залишкова вартість відтворення (оціночна вартість) - поточна вартість витрат, пов'язаних безпосередньо зі створенням (розробкою) або придбанням у сучасних умовах об'єкта оцінки, з урахуванням його зносу, визначається за формулою:

де:

В - вартість прав на об'єкт оцінки, грн.;

В_в - загальна вартість приведених до дати оцінки витрат на створення (розробку) або придбання об'єкта оцінки, здійснених підприємством у різні періоди t;

К_з - коефіцієнт зносу об'єкта оцінки, що визначається на дату оцінки за формулою (7);

В_t - сума витрат на створення (розробку) об'єкта оцінки в t-тому періоді, яка визначається за формулою:

де:

В_pt - витрати на розробку об'єкта оцінки, грн.;

В_мt - витрати на маркетингові дослідження стосовно об'єкта оцінки, грн.;

В_кt - витрати на доведення об'єкта оцінки до стану, придатного для промислового та комерційного використання, у тому числі витрати, пов'язані з реєстрацією, отриманням та підтриманням чинності підтверджуючого документу (патенту, свідоцтва, диплому тощо), грн.

У випадку визначення вартості відтворення об'єкта оцінки, що був придбаний підприємством, сума витрат на придбання об'єкта оцінки в t-тому періоді, визначається за формулою:

де:

В_р - витрати на придбання об'єкта оцінки в t-тому періоді, зазначена в підтверджувальному документі: договорі, платіжному документі тощо, грн.

У свою чергу:

де:

В_ндр - фактичні витрати на проведення науково-дослідних робіт (далі - НДР), що включають у себе витрати: на пошукові роботи, на проведення теоретичних досліджень, на проведення експериментів, на проведення випробувань, на складання та затвердження звітів та інші;

В_ктд - фактичні витрати на розробку конструкторсько-технічної документації (далі - КТД), технологічної та/або проектної документації (далі - ТД), а саме: на виконання ескізного, технічного, робочого проектів, розрахунків, на проведення випробувань, авторського нагляду, на дизайн.

У разі коли певні роботи, зазначені в абзаці сьомому пункту 13 не проводились підприємством, до розрахунку включаються тільки ті витрати, які були понесені підприємством фактично і підтверджені документально;

І_t - коефіцієнт приведення витрат, пов'язаних зі створенням (розробкою) або придбанням об'єкта оцінки в період t; при цьому періодом визнається календарний місяць. Коефіцієнт дорівнює сукупному індексу інфляції за період з місяця, в якому були здійснені витрати на створення (розробку) або придбання об'єкта оцінки, до місяця, на останнє число якого призначена дата оцінки, включно і визначається за формулою:

де:

І_t1 - індекс інфляції за перший місяць t1 періоду;

І_tn - індекс інфляції за останній місяць tn періоду.

12. Коефіцієнт зносу об'єкта оцінки Кз визначається на дату оцінки за формулою:

де:

Т_н - строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на об'єкта оцінки, встановлений законодавством, місяці; Значення показника для різних видів об'єктів приведені в додатку 1 до цієї Методики. У разі продовження відповідно до законодавства зазначеного строку Тн збільшується на строк такого продовження;

Т_ф - фактичний строк використання об'єкта оцінки з початку виникнення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт оцінки, встановленого законодавством, до дати оцінки, місяці. Початок виникнення майнових прав інтелектуальної власності для об'єктів, які відповідно до законодавства підлягають реєстрації, набувається з дати подання заяви на реєстрацію; для об'єктів, які визнаються об'єктами права інтелектуальної власності без виконання будь-яких формальностей, - з дати їх створення (вироблення) або здійснення (виконання).

13. За наявності інформації про вартість витрат на створення (придбання) подібних об'єктів застосовується метод заміщення, за результатами якого визначається залишкова вартість заміщення (оціночна вартість). Вартість заміщення визначається за формулами, які використовуються для визначення залишкової вартості відтворення. При цьому під час розрахунку замість витрат на створення (розробку) або придбання об'єкта оцінки використовується інформація про витрати на створення (придбання) об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який за своїми споживчими, функціональними характеристиками може бути його рівноцінною заміною.

Оцінка виявлених під час інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності, які не відображені в даних бухгалтерського обліку підприємства і дані про витрати на створення або придбання яких підприємством відсутні, проводиться переважно методом заміщення.

14. Усі розрахунки з визначення оціночної вартості об'єктів оцінки виконуються пооб'єктно і оформляються Розрахунком оціночної вартості, форма якого приведена в додатку 2 до цієї Методики. Розрахунок оціночної вартості складається по кожному об'єкту оцінки окремо і підписується всіма членами комісії.

Оформлення результатів оцінки

15. За результатами оцінки складається акт оцінки об'єктів права інтелектуальної власності, форма якого наведена в додатку 3 до цієї Методики. Акт оцінки підписується членами комісії з оцінки і подається на затвердження керівнику органу, до сфери управління якого відноситься підприємство. До акта оцінки додаються Розрахунки оціночної вартості, копії усіх вихідних даних, протокол засідання комісії щодо результатів інвентаризації, документально оформлена інша інформація, яка використовувалась під час проведення оцінки. Акт оцінки затверджується керівником органу, до сфери управління якого відноситься підприємство, на підставі відповідної рецензії на акт оцінки.

16. У разі потреби з метою визначення справедливої вартості об'єктів права інтелектуальної власності для відображення в бухгалтерському обліку підприємства може проводитись незалежна оцінка. Таку оцінку проводять суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання відповідно до національних стандартів оцінки в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна та оціночну діяльність. Замовником такої оцінки виступає підприємство. Після складання суб'єктом оціночної діяльності звіту про оцінку та висновку про вартість об'єктів оцінки і проведення рецензування звіт про оцінку подається на затвердження органу, до сфери управління якого відноситься підприємство. Висновок про вартість затверджується керівником органу на підставі відповідної рецензії на звіт про оцінку.

17. Затверджений акт оцінки складається не менш ніж у двох примірниках. Один примірник залишається в органі, до сфери управління якого відноситься підприємство, другий передається підприємству.

Звіт про оцінку з затвердженим висновком про вартість складається не менш як у трьох примірниках, один з яких зберігається в органі, до сфери управління якого відноситься підприємство, другий - у суб'єкта оціночної діяльності, який проводив оцінку, третій - на підприємстві.

18. На підставі затверджених акта оцінки або звіту про оцінку підприємство забезпечує відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації та оцінки об'єктів права інтелектуальної власності за станом на дату інвентаризації (оцінки) у тому звітному періоді (місяці, кварталі, році), в якому був затверджений акт оцінки або висновок про вартість.

19. Про результати проведення інвентаризації та оцінки об'єктів права інтелектуальної власності підприємство звітує за формою, встановленою Міністерством освіти і науки України.