Про Програму Кабінету Міністрів України "Власність народу"

Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від _ ______ 2005 р.

Київ

N ___

Про Програму Кабінету Міністрів України
"Власність народу"

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Програму Кабінету Міністрів України "Власність народу".

2. Контроль за виконанням цієї Програми покласти на Першого віце-прем'єр-міністра А. К. Кінаха

Прем'єр-міністр України

Ю. ТИМОШЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від ___ ______ 2005 р. N ____

ПРОГРАМА
Кабінету Міністрів України
"Власність народу"

Вступ

Державний сектор продовжує займати провідне місце у економіці України. Сьогодні підприємствами цього сектора створюється близько 30 відсотків валового внутрішнього продукту. Ними використовується майже третина основних засобів в економіці, а загальна вартість їх майна перевищує 250 млрд. грн.

Проведення масової приватизації, інших процесів відчуження державного майна, а також розвиток недержавних форм господарювання, призвело до суттєвого зменшення частки державного сектора української економіки, відбулися значні зміни його структури.

Суб'єкти господарювання державного сектора економіки у переважній своїй більшості у період гіперінфляції були позбавлені оборотних коштів та на сьогодні переобтяжені значними борговими зобов'язаннями, внаслідок чого їх діяльність, нерідко, є збитковою. Через відсутність необхідного фінансування ступінь зносу основних засобів державної форми власності перевищує 49 відсотків. Державні пакети акцій близько 80 відсотків відкритих акціонерних за своїм розміром не забезпечують вирішального впливу держави на прийняття виконавчими органами товариств рішень.

Концесійні відносини, не зважаючи на прийняття окремого законодавчого акта з цього питання, не набули свого розвитку. Склад державного сектора не дозволяє забезпечити ефективне його використання.

До цього часу не сформувалися ні правові основи управління державним майном, ні механізми його здійснення.

Не завершено формування єдиного реєстру державної власності, у тому числі об'єктів нерухомості, що унеможливлюєконтроль за ефективністю її використання і грошовими потоками, достовірне прогнозування надходжень від орендної плати до бюджету.

Визначені чинним законодавством механізми відчуження державного майна (приватизація, виконавче провадження, банкрутство, примусове стягнення бюджетних боргів тощо) не базуються на єдиних принципах обліку, оцінки та продажу, що створює підстави для зловживань.

Вирішення наведених вище проблемних питань потребує виконання комплексу заходів.

1. Мета Програми

Метою Програми є посилення керованості державного сектору економіки, оптимізація структури державної власності, підвищення ефективності використання та розпорядження державним майном, досягнення на цієї підставі соціального ефекту та збільшення надходження коштів до державного бюджету, збільшення капіталізації державної власності.

2. Посилення керованості державного сектору економіки

Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Реалізація цього напрямку досягнення мети Програми забезпечується, насамперед, шляхом реформування системи розпорядження та управління державним сектором економіки. З цією метою передбачається:

• оптимізувати коло органів виконавчої влади, уповноважених управляти державним майном;
• впровадити системи корпоративного управління, що відповідають стандартам ЄС;
• розмежувати виконання регуляторних функцій центральних органів виконавчої влади і функцій з управління державним майном;
• зосередити функції розпорядження, обліку та управління державними корпоративними правами, іншими об'єктами права державної власності, крім державних підприємств, у Фонді державного майна України (далі - Фонд), та здійснити трансформацію Фонду у напрямку його перетворення у центральний орган виконавчої влади, який бере участь у формуванні політики управління державним майном та здійснює її впровадження;
• посилити контроль за виконанням керівниками підприємств і організацій державного сектору економіки взятих ними зобов'язань щодо покращання результатів господарської діяльності;
• визначити у чинному законодавстві нові механізми управління державним майном шляхом конкурсного відбору осіб (державних та недержавних суб'єктів господарювання), яким надаються повноваження з управління окремими об'єктами права державної власності, та укладання з переможцями конкурсу відповідного договору. При цьому переможцями конкурсу визнаються особи, які гарантують найбільше надходження коштів до Державного бюджету за умови підвищення ліквідності об'єкта управління.
• забезпечити повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі невиконання їх власниками умов договорів купівлі-продажу цих об'єктів у встановленому законодавством порядку.

Іншим комплексом робіт, спрямованим на підвищення керованості державного сектору економіки є вдосконалення обліку державного майна. Для цього створюється Єдиний реєстр державного майна, що використовується в реальному секторі економіки (далі - Реєстр). Реєстром передбачається налагодження електронного обліку всіх об'єктів державної власності реального сектору економіки, із занесенням до баз даних Реєстру інформації про класифікацію, вартість цих об'єктів за даними бухгалтерського обліку їх розташування та підпорядкування, обтяження та фінансові і соціальні результати управління цими об'єктами.

Формування Реєстру, забезпечення його діяльності покладається на Фонд. З цією метою необхідно:

• запровадити єдині правила та строки проведення інвентаризації державного майна, включаючи державні земельні ділянки, окремо визначені права користування природними ресурсами та об'єкти інтелектуальної власності;
• законодавчо встановити процедуру, за якою органи, уповноважені управляти державним майном, забезпечують своєчасне надходження первинної інформації до Фонду та відповідальність за її достовірність;
• запровадити єдині правила первинного електронного обліку суб'єктами господарювання державної власності, щодо класифікації об'єктів, їх характеристики, оцінки, програмних носіїв інформації.

3. Оптимізація структури державної власності

Ключовим завданням Програми є матеріальне оновлення та формуванняоптимальної структури державної власності у невиробничій сфері (охорони здоров'я, освіти, соціальний захист та соціальне забезпечення, культури і мистецтва, науки, державного управління, оборони).

З цією метою у соціально-культурній сфері органи на виконання Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" протягом 2005 року забезпечується затвердження державних соціальних стандартів.

Відповідно до затверджених державних соціальних стандартів (далі - стандарти), органи уповноважені управляти державним майном щорічно вживають заходів щодо:

інвентаризації об'єктів права державної власності, віднесених до соціально-культурної сфери, з визначенням їх балансової вартості, ступеню зносу, придатності цих об'єктів виконувати функції за якістю та обсягами, що відповідають стандартам;

визначення необхідних капітальних витрат на будівництво нових об'єктів або поновлення придатності об'єктів виконувати соціальні функції відповідно до стандартів, а також можливості залучення недержавних інвестицій на зазначені цілі шляхом передачі цих об'єктів у користування недержавним суб'єктам господарювання (оренду, концесію тощо);

виявлення об'єктів, що втратили придатність виконувати соціальні функції у обсягах та якості відповідно до стандартів, та підготовки пропозицій щодо подальшого використання таких об'єктів, передачі у комунальну власність, приватизації, або ліквідації (списання).

У сфері науки за затвердженими згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" державними науковими та науково-технічними програми, які щорічно уточнюються за результатами їх виконання (далі - науковими програмами), та виділених бюджетних грошових коштів на їх фінансування органи, уповноважені управляти державним майном вживають заходів щодо:

інвентаризації об'єктів права державної власності, віднесених до сфери науки, з визначенням їх балансової вартості, ступеню зносу, придатності цих об'єктів виконувати функції за якістю та обсягами, що відповідають затвердженим науковим програмам;

визначення необхідних капітальних витрат на будівництво нових об'єктів або поновлення придатності існуючих об'єктів виконувати затверджені наукові програми відповідно до програмних цілей, а також можливості залучення недержавних інвестицій на зазначені цілі шляхом виконання наукових досліджень за недержавним замовленням, передачі об'єктів сфери науки у користування недержавним суб'єктам господарювання (оренду, концесію тощо);

виявлення об'єктів, що втратили придатність виконувати функції у обсягах та якості відповідно до затверджених наукових програм, та підготовки пропозицій щодо подальшого використання таких об'єктів, передачі у комунальну власність, приватизації, або ліквідації (списання).

У сфері державного управління Фонд:

за результатами щорічної інвентаризації об'єктів цієї сфери , яку проводять органи державної виконавчої влади, налагоджує облік майна, що використовується цими органами, із зазначенням балансової вартості, ступеню зносу, правового статусу об'єктів сфери державного управління;

готує пропозиції Уряду щодо необхідного матеріального забезпечення органів державної виконавчої влади.

У сфері оборони Міністерство оборони разом з іншими органами державної виконавчої влади вживає заходів щодо модернізації матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, реформування оборонно-промислового комплексу відповідно до Воєнної доктрини України, Державної програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, інших програмних документів, що розробляються відповідно до Закону України "Про організацію оборонного планування".

У виробничій сфері відповідно до вимог ринку та встановлених Урядом завдань з надходження коштів до Державного бюджету у вигляді податків, дивідендів, орендних, концесійних, та інших платежів, надходжень коштів від приватизації, а також зменшення бюджетних видатків на утримання державного майна та визначених меж державного сектору, органи, уповноважені управляти державним майном, у межах своєї компетенції щорічно забезпечують:

• проведення інвентаризації об'єктів права державної власності, що перебувають в їхньому управлінні;
• аналіз результатів господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектора економіки та використання (оренди, концесії тощо) об'єктів державної власності;
• розробку та надання до Уряду пропозицій щодо передачі в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств;
• розробку та надання висновків про умови договорів оренди або про аргументовані відмови в укладенні договорів оренди;
• розробку та надання до Уряду пропозицій щодо приватизації підпорядкованих ним об'єктів права державної власності, виключення їх з переліку заборонених до приватизації (якщо така заборона законодавчо встановлена), здійснюють передачу об'єктів Фонду для приватизації, вживають заходів щодо розкріплення пакетів акцій, закріплених у державній власності, тощо;
• розробку (або перегляд) та провадження відповідних програм розвитку та реформування (ринкової трансформації) галузей (секторів) економіки, що повинні передбачати:
• підвищення інвестиційної привабливості об'єктів державної власності шляхом створення на їх базі господарських товариств з залученням недержавних інвестицій та подальшою приватизацією після виконання передбачених інвестиційними проектами зобов'язань;
• реорганізацію підприємств відповідно до вимог ринку;
• виявлення державного майна, що не підлягає приватизації, та розроблення умов його подальшого використання з обов'язковим внесенням пропозицій Кабінету Міністрів України щодо визначення органу, який управлятиме цим майном;
• виявлення об'єктів соціально-культурної та побутової сфери, і визначення умов їх подальшого функціонування, передачу в установленому порядку цих об`єктів у власність відповідних територіальних громад, або державним органам приватизації для подальшого продажу відповідно до законодавства;
• виявлення іншого державного майна, яке тимчасово не використовується, та розроблення пропозицій щодо умов його подальшого використання (консервації, списання тощо) в установленому порядку;
• уточнення складу виробничих потужностей мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження;
• списання об'єктів, що фізично та морально застаріли, не підлягають відновленню і не можуть виступати як об'єкти приватизації, оренди, інвентаризації;
• визначення доцільності залишення довгострокових фінансових інвестицій у складі цілісного майнового комплексу підприємств або їх вилучення та подальшої передачі цілісних майнових комплексів підприємств в установленому порядку державним органам приватизації для продажу відповідно до законодавства;
• проведення досудової санації підприємств або ініціювання процедури їх банкрутства;
• виділення із складу підприємств структурних підрозділів, що можуть функціонувати як окремі підприємства або створення за погодженням із галузевими міністерствами на їх базі господарських товариств відповідно до чинного законодавства України;
• проведення екологічної експертизи об'єктів, що підлягають реформуванню (в тому числі корпоратизації), відчуженню (приватизації);
• оформлення прав на земельні ділянки та уточнення меж земельних ділянок;
• підвищення інвестиційної привабливості об'єктів державної власності шляхом створення на їх базі господарських товариств із залученням недержавних інвестицій та подальшою приватизацією після виконання передбачених інвестиційними проектами зобов'язань;
• здійснення інших заходів, визначених законодавством;

Для цього передбачається:

• встановлення єдиної системи оцінки ефективності управлінських рішень органів виконавчої влади щодо використання та розпорядження державним майном, виходячи при цьому, насамперед, з соціальних потреб, надходження коштів до державного бюджету та збільшення ринкової вартості цих суб'єктів;
• перегляд (або розробка у разі відсутності) програм розвитку та реформування (ринкової трансформації) галузей (секторів) економіки відповідно до встановлених критеріїв ефективності розпорядження та управління державним майном;

запровадження системи контролю за виконанням заходів, визначених програмами розвитку та реформування (ринкової трансформації) галузей (секторів) економіки, згідно з якою на підставі одержаних від суб'єктів, уповноважених управляти державним майном, звітів про використання державного майна Фонд щорічно подає Уряду пропозиції щодо подальших напрямів використання об'єктів права державної власності.

4. Підвищення ефективності використання
та розпорядження державним майном

Відповідно до мети цієї Програми органи (особи), уповноважені управляти державним майном, або пакетом акцій в господарських товариствах, що належать державі щорічно визначають та виконують комплекс заходів:

а) стосовно суб'єктів господарювання державного сектора економіки:

• аналізують результати роботи збиткових підприємств і господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50 % та виявляють причини їх збитковості;
• вживають відповідних заходів до розірвання контрактів з керівництвом таких підприємств або ініціювання розгляду зазначеного питання на загальних зборах акціонерів (учасників) товариств;
• перевіряють збереження державного майна та укладені угоди щодо використання або розпорядження цим майном (договори оренди, спільної діяльності. купівлі-продажу тощо);
• готують пропозиції щодо доцільності передприватизаційної підготовки підприємств, реорганізації, приватизації або ліквідації суб'єктів господарювання державного сектора або дають згоду Фонду на передачу об'єктів державної власності, які знаходяться в сфері їх управління, до статутних фондів суб'єктів господарювання, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави;
• приймають рішення про створення, реорганізацію (реструктуризацію) та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності;
• аналізують наявні у підпорядкованих підприємств конкурентні переваги та визначають шляхи підвищення ефективності роботи зазначених підприємств, зокрема щодо підвищення конкурентоспроможності;
• виступають від імені держави засновником господарських товариств, до статутних фондів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства;
• виступають в установленому порядку правонаступником державних підприємств стосовно суб'єктів господарювання, створених за їх участю, а також державних внесків, внесених до статутного фонду недержавних суб'єктів господарювання;
• здійснюють визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств щодо яких прийнято рішення про приватизацію та господарських товариств, у статутних фондах яких є державна частка в тому числі ведуть їх реєстр;
• здійснюють забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи обліку, зберігання, оцінки та продажу державного майна;

б) стосовно управління корпоративними правами держави:

• забезпечують участь держави у представницьких органах господарських товариств;
• забезпечують підвищення ефективності роботи господарських товариств, реалізацію завдань державної політики щодо відповідної галузі та сфери економіки;
• перевіряють визначення частки прибутку, яка спрямовується до фонду сплати дивідендів акціонерних товариств;
• здійснюють контроль угод щодо використання або розпорядження майном товариства (договори оренди, спільної діяльності, купівлі-продажу тощо);
• готують пропозиції щодо доцільності продажу відповідних державних корпоративних прав;
• приймають рішення про подальше розпорядження державним майном, що перебуває на балансі господарських товариств, інших недержавних суб'єктів господарювання, або залишилося після ліквідації підприємств та організацій, в тому числі в процесі банкрутства з урахуванням пропозицій уповноважених органів управління.

в) стосовно окремо визначених об'єктів державної власності, що перебувають на балансі недержавних суб'єктів господарювання:

• оформлюють з цими суб'єктами господарювання договірні відносини щодо збереження та використання зазначених об'єктів;
• перевіряють наявність та збереження об'єктів, їх використання, а також надходження коштів до державного бюджету за результатами виконання укладених угод;
• готують пропозиції щодо доцільності приватизації об'єктів, що перебувають на балансі недержавних суб'єктів господарювання, передачі у комунальну власність, списання тощо;
• здійснюють повноваження власника щодо корпоративних прав держави, у тому числі управління ними, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• створюють і ведуть реєстр корпоративних прав держави відповідно до законодавства;
• подають Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо закріплення у державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, доцільності їх відчуження, або придбання державою відповідних пакетів акцій (часток) у інших власників та акцій додаткової емісії;
• здійснюють право розпорядження майном громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного;
• встановлюють наявність та визначає розмір часток (паїв), що належать державі у майні суб'єктів господарювання, у майні господарських організацій, у тому числі громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України;
• передають відповідно до законодавства функції з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та уповноваженим особам ;
• здійснюють заходи щодо методологічного забезпечення управління корпоративними правами держави;
• визначають критерії ефективності управління корпоративними правами держави;
• здійснюють формування корпоративно-дивідендної політики та її реалізацію у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• проводять відповідно до законодавства конкурси щодо визначення уповноважених осіб, яким передаються функції з управління корпоративними правами держави та інших об'єктів державної власності та укладають з ними відповідні договори;
• призначають відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських товариств, у статутних фондах яких є державна частка;
• укладають за результатами конкурсу та розривають контракти з керівниками виконавчих органів господарських товариств, у статутних фондах яких є державна частка;
• здійснюють заходи щодо підвищення професійного рівня та відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади та інших суб'єктів управління корпоративними правами держави;
• подають Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо джерел і порядку сплати винагороди уповноваженим особам та особам, що виконують функції з управління корпоративними правами держави;
• здійснюють контроль за виконанням функцій з управління корпоративними правами держави уповноваженими органами управління та уповноваженими особами;
• виконують інші функції відповідно до завдань Кабінету Міністрів України та встановленого ним порядку;
• визначають розмір державних корпоративних прав в суб'єктах господарювання, до статутних фондів яких було передано майно державних підприємств у визначених законодавством випадках;
• оформлюють відповідно до міжнародних угод право державної власності на майно та вживає заходи щодо його подальшого ефективного використання.

Органи, уповноважені управляти державним майном, вживають заходів щодо розвитку орендних відносин. З цією метою, а також для забезпечення додаткових надходжень до Державного бюджету від оренди визначених відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавці державного майна:

• припиняють практику продовження договорів оренди на новий термін на тих же самих умовах, що були зазначені у договорі оренди;
• вживають заходів щодо укладання нових договорів оренди переважно на конкурентних засадах шляхом оголошення конкурсів з відбору орендаря державного майна. При цьому переможцем конкурсу визнається той учасник, який запропонував найвищу орендну плату за об'єкт оренди;
• погоджують з Фондом або його регіональним відділенням питання покращання об'єкта оренди .

Фонд вдосконалює ведення єдиного реєстру всіх договорів оренди державного майна із зазначенням в ньому характеристики об'єктів оренди, розміру орендних платежів, терміну дії договорів оренди.

Необхідно внести зміни до Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо зосередження повноважень орендодавця державного майна у Фонді та його регіональних відділеннях.

Передбачається визначити нову стратегію приватизації державного майна шляхом розробки та прийняття нової Державної програми приватизації, виходячи з наступних концептуальних підходів:

а) проведення приватизації на даному етапі спрямовується на підвищення віддачі від державного майна відповідно до встановлених завдань щодо надходження коштів до Державного бюджету у вигляді податків, дивідендів, орендних, концесійних платежів тощо, а також скорочення видатків на отримання окремих об'єктів права державної власності;

б) об'єкти, які підлягають приватизації, визначаються за переліком, що формується Фондом на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади та передаються на продаж відповідно до затверджених програм розвитку галузей (секторів) економіки, виходячи з того, що:

• подальше перебування цих об'єктів у державній власності не ефективно та потребує додаткових витрат бюджетних коштів на розвиток виробництва, або на їх утримання;
• підприємства, які пропонується приватизувати, потребують фінансової санації шляхом залучення недержавних інвестицій;
• об'єкти незавершеного будівництва не можуть бути добудовані за рахунок державних коштів.

в) перелік об'єктів приватизації, продаж яких має забезпечити виконання завдань з надходження коштів до Державного бюджету від приватизації державного майна Фонд подає Кабінету Міністрів України. Цей перелік Кабінет Міністрів України вносить на розгляд Верховної Ради України разом з проектом закону про Державний бюджет на наступний рік;

г) центральні органи виконавчої влади здійснюють передприватизаційну підготовку майбутніх об'єктів приватизації з метою підвищення їх ліквідності та інвестиційної привабливості для потенційних покупців, або дають згоду відповідно до чинного законодавства України на передачу об'єктів, які знаходяться в сфері їх управління, до статутних фондів господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави, при цьому з метою захисту державної таємниці (для підприємств, діяльність яких пов'язана з державною таємницею) центральні органи виконавчої влади при здійсненні передприватизаційної підготовки вилучають із цілісного майнового комплексу матеріальні носії секретної інформації, які є державною власністю, не підлягають приватизації, не входять до статутних фондів і залишаються в управлінні і користуванні відповідних міністерств та інших центральних і місцевих органів виконавчої влади;

д) для створення необхідних передумов для залучення широких верств населення до процесу приватизації державного майна та розвитку завдяки цьому дрібного та середнього бізнесу при приватизації об'єктів малої приватизації (дрібних підприємств, їх структурних підрозділів, окремих об'єктів нерухомого та рухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва здійснюється максимальне спрощення процедур продажу;

е) продаж контрольних пакетів акцій, цілісних майнових комплексів великих підприємств, що має забезпечити виконання завдань з надходження коштів до Державного бюджету, здійснюється виключно на конкурентних засадах з додержанням вимог законодавства про захист економічної конкуренції з максимальним залученням потенційних покупців, без встановлення кваліфікаційних вимог до учасників конкурсів (відкритих торгів, аукціонів, продажу на організаторах торгівлі цінними паперами) та виходячи із необхідності запобігання концентрації власності в руках інвесторів з однієї країни. Відбір переможця при цьому здійснюється виключно виходячи з найбільшої ціни, запропонованої за об'єкт продажу;

є) договори купівлі-продажу контрольних пакетів акцій, цілісних майнових комплексів підприємств повинні містити зобов'язання переможця конкурсу (торгів, аукціону) щодо подальшої діяльності об'єкта приватизації;

ж) з метою оптимізації складу державного портфелю корпоративних прав, уникнення розпорошення державних зусиль, пов'язаних з управлінням дрібними пакетами акцій, такі об'єкти разом з малоліквідними пакетами акцій мають підлягати першочерговому продажу за процедурами, що забезпечують максимальну ліквідність таких об'єктів;

з) Підвищення прозорості при приватизації державного майна забезпечується через:

• широке застосування конкурентних способів приватизації (аукціонів, конкурсів, продаж акцій на організаторах торгівлі цінними паперами);
• визначення органами Антимонопольного комітету України реального власника, який буде контролювати подальшу діяльність об'єктів приватизації;
• розміщення в оголошеннях правдивої та достатньої інформації для участі майбутніх учасників у конкурсах (аукціонах, біржових торгах);
• уникнення необ­рунтованих змін умов проведення конкурсів (аукціонів).

Для забезпечення прозорості при розпорядженні державним майном поза процесом приватизації, та протидії пов'язаним з цим корупційним діям, що здійснюється за рішенням органів виконавчої влади (в процесі банкрутства, виконавчого провадження, реалізації об'єктів податкової застави тощо):

• законодавчо встановлюється, що таке розпорядження проводиться за єдиними правилами, які визначаються законодавством з приватизації;
• органами виконавчої влади, за чиїм рішенням здійснюється відчуження об'єктів права державної власності, забезпечується своєчасне внесення відповідних даних до Єдиної інформаційної системи з обліку, зберігання та оцінки майна, що реалізується за рішеннями органів виконавчої влади, створеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 р. N 154;
• рішення керівників суб'єктів господарювання державного сектора економіки щодо відчуження майна, що належить їх підприємствам (товариствам, організаціям) підлягають погодженню з Фондом та внесенню до бази даних Єдиної інформаційної системи;
• законодавчо визначаються види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій.

5. Формування механізмів збільшення капіталізації
державного сектору економіки

Програмою запроваджуються нові підходи до інвестування розвитку державного сектору економіки, адекватних сучасному рівню розвитку ринкових відносин.

Зміцнення державної частки в корпоративному секторі економіки та підвищення його ліквідності здійснюється завдяки додатковим внескам держави до статутних фондів господарських товариств у вигляді:

• інвестицій (коштів, основних та обігових засобів виробництва, капітальних витрат, нематеріальних активів тощо) при реалізації інвестиційних проектів;
• окремих незаборонених до приватизації об'єктів рухомого та нерухомого майна, включаючи й земельні ділянки.

З цією метою необхідно:

• законодавчо встановити, що кошти, одержані бюджетом від приватизації, використовуються, в першу чергу та переважно, на фінансування інвестиційних проектів;
• опрацювати питання щодо доцільності створення Українського банку реконструкції та розвитку .

Для забезпечення розвитку суб'єктів господарювання державного сектора економіки за рахунок недержавних інвестицій слід:

• залучати прямі недержавні інвестиції, як правило, в обмін на акції додаткового випуску товариств або при реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних зі створенням підприємств зі змішаною формою власності та внесенням з боку держави інвестицій;
• вжити заходів для формування повноцінного конкурентного середовища
• для кожного суб'єкта господарювання державного сектора економіки визначити мінімальний розмір державного пакету акцій, що неодмінно має залишатися у власності держави при залученні недержавних інвестицій;
• законодавчо запровадити інститут "золотої акції" по відношенню до відкритих акціонерних товариств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави

З метою посилення контролю держави в державному секторі економіки забезпечити:

• внесення змін до законодавства щодо зменшення кворуму загальних зборів акціонерів до 50 відсотків;
• тимчасово призупинити процедуру банкрутства в державному секторі економіки до внесення змін до законодавства, які б передбачали участь держави як акціонера в процедурі банкрутства та унеможливлювали "тіньову приватизацію" шляхом штучного банкрутства;
• створення спеціального фонду Державного бюджету України для збереження або збільшення розміру державної частки в статутних фондах господарських товариств;
• перегляд розміру статутних фондів господарських товариств з метою приведення їх у відповідність до вартості чистих активів.

6. Фінансове забезпечення виконання програми

Бюджетне фінансування заходів, визначених цією Програмою, здійснюється шляхом створення спеціалізованого фонду Державного бюджету України за рахунок відрахувань від оренди, концесії об'єктів державної власності, управління майном державного сектора економіки недержавними суб'єктами господарювання, дивідендів, нарахованих на державні корпоративні права.

До створення цього спеціалізованого фонду бюджетне фінансування Програми здійснюється за рахунок грошових коштів спеціалізованого фонду Державного бюджету України, що формується за рахунок надходжень від приватизації державного майна, у межах їх розподілу, визначеного чинною Державною програмою приватизації.

Додаток до Програми Кабінету Міністрів України "Власність народу"

Заходи
з реалізації програми Кабінету Міністрів України
"Власність народу"

N п/п	Завдання	Механізм реалізації	Виконавці	Термін	Очікуваний результат
1	Законодавче врегулювання процесів управління об'єктами державної власності	Розроблення проекту Закону України "Про Фонд державного майна України"	ФДМУ Мінекономіки Мінфін Мін'юст	Квітень 2005 р.	Тансформація Фонду державного майна у напрямку його перетворення у орган державної виконавчої влади, відповідальний за визначення та провадження політики управління державним майном
2		Розроблення проекту Закону України "Про управління об'єктами державної власності"	ФДМУ Мінекономіки Мінфін Мін'юcт Антимонопольний комітет	Квітень 2005 р.	Створення законодавчої основи для управління об'єктами державної власності
3		Розроблення проекту Закону України "Про корпоратизацію державних підприємств"	ФДМУ Мінекономіки ДКЦПФР Антимонопольний комітет