Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Фонду державного майна України «Про внесення змін до нормативно-правового акта»

Аналіз регуляторного впливу
проекту наказу Фонду державного майна України
«Про внесення змін до нормативно-правового акта»

Цей аналіз регуляторного впливу розроблено з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» та з урахуванням Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308. Аналіз визначає правові та організаційні засади реалізації проекту наказу Фонду державного майна України «Про внесення змін до нормативно-правового акта».

1. Опис проблем, які передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Проект наказу Фонду державного майна України «Про внесення змін до нормативно-правового акта» розроблено з метою приведення у відповідність із вимогами Закону України  «Про депозитарну систему України» Порядку здійснення підготовки до приватизації та продажу акцій (часток), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 22 травня 2012 року № 723, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 червня 2012 року за № 937/21249.

2. Визначення цілей державного регулювання

Головними цілями прийняття акта є приведення нормативно-правових актів Фонду державного майна України у відповідність із вимогами чинного законодавства та вдосконалення правового регулювання у сфері приватизації об’єктів групи Е.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу.

У даній сфері правового регулювання діють такі акти законодавства: Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про Фонд державного майна України», Закон України «Про Державну програму приватизації», Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», Закон України «Про приватизацію державного майна», Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Закон України «Про акціонерні товариства», Закон України «Про депозитарну систему України».

Доцільно розглянути два способи досягнення встановленої мети.

Залишення без змін чинного нормативно-правового акта не дасть змоги досягнути цілей державного регулювання, визначених у пункті 2 Аналізу, стосовно забезпечення виконання вимог чинного законодавства про приватизацію.

Прийняття проекту наказу дасть змогу досягнути поставлених цілей, забезпечити дотримання вимог законів України «Про Державну програму приватизації», «Про приватизацію державного майна» та уникнути можливих непорозумінь.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать вирішення проблеми

Прийняття регуляторного акта дасть змогу забезпечити дотримання вимог чинного законодавства.

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в мережі Інтернет – на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

5. Обґрунтування можливостей досягнення поставлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується. Негативного впливу на дію регуляторного акта не передбачається.

Рівень можливості впровадження акта та виконання вимог акта є високим, оскільки суб’єкти господарювання зацікавлені у вдосконалені процедури здійснення приватизаційних процесів.

Прийняття проекту акта вдосконалить правове регулювання у сфері приватизації об’єктів групи Е та забезпечить в подальшому заплановані надходження коштів до Державного бюджету України, отриманих від приватизації.

Реалізація запропонованого нормативно-правового акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта

Впорядкування нормативно-правових актів Фонду державного майна України відповідно до вимог Закону України «Про депозитарну систему України».

Основним показником результативності проекту наказу Фонду державного майна є надходження коштів до Державного бюджету України від продажу об’єктів групи Е.

Негативні результати прийняття акта відсутні.

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Обмежень у часі строку дії акта немає, що дасть змогу розв'язати проблеми та досягти цілей державного регулювання.

8. Показники результативності регуляторного акта

Регуляторний акт обов’язковий для виконання державними органами приватизації.

Після впровадження акта результативність буде відображена в кількості проданих об'єктів та сумою коштів, що надійдуть від продажу об'єктів групи Е до Державного бюджету України.

Розподіл вигод і витрат для суб’єктів регуляторного акта у зв’язку із його прийняттям наведено у таблиці:

Суб’єкти	Вигоди	Витрати
Держава	Закони України «Про Державну програму приватизації», «Про приватизацію державного майна»	Не потребує
Суб’єкти господарювання	Удосконалення механізму продажу об’єктів групи Е шляхом викупу, на аукціоні, в тому числі за методом зниження ціни та без оголошення ціни	Не потребує
Громадяни

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання високий.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах термінів, встановлених статтею 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта здійснюватиметься до дня набрання чинності цим актом, шляхом збору пропозицій, зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності регуляторним актом, але не пізніше ніж через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу показників дії цього акта, такі питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

 

В.о. Голови Фонду                                                         Д. Парфененко

«___» ____________201_ року