Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності

УГОДА
між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 30.07.99 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 02.03.2000 р.


Кабінет Міністрів України і Уряд Азербайджанської Республіки - учасники цієї Угоди, надалі пойменовані Сторонами, усвідомлюючи необхідність створення правових норм, що запобігають взаємним претензіям і гарантують захист прав власності Сторін, їх громадян і юридичних осіб, розглядаючи регулювання прав власності в якості найважливішої умови для налагодження повноцінних міждержавних відносин, з метою створення умов для ефективного розвитку виробництва і збереження, у випадках доцільності, єдиних технологічних комплексів, домовились про нижченаведене:

Стаття 1

Кожна з Сторін визнає права власності іншої Сторони, її громадян і юридичних осіб відносно до розташованих на її території підприємств, установ, організацій та інших об'єктів (філії, долі, паї, акції та інше майно), які знаходились на 1 грудня у віданні органів державного управління іншої Сторони, а також були власністю інших юридичних та фізичних осіб, за виключенням об'єктів, збудованих з метою ліквідації наслідків форс-мажорних обставин.

Права власності на майно підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які вказані в цій Статті, визначаються органами Сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном, і оформлюються протоколами між ними.

Стаття 2

Кожна із Сторін має право продати, обміняти, передати в заставу, здати в оренду, передати безкоштовно або на договірних засадах свою власність іншій Стороні, її фізичним і юридичним особам.

Реалізація положень цієї Статті здійснюється органами державного управління, уповноваженими розпоряджатись державним майном кожної з Сторін, відповідно до законодавства держави місцезнаходження об'єктів власності, якщо інше не передбачено іншими угодами Сторін.

Стаття 3

Сторони забезпечують безперешкодний переказ після сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, передбачених законодавством держави місцезнаходження підприємств, організацій, установ, законно отриманих доходів і платежів у зв'язку з діяльністю підприємств, які є власністю іншої Сторони, її юридичних і фізичних осіб.

Стаття 4

Приватизація об'єктів, які відносяться до власності однієї Сторони і розташовані на території іншої Сторони, здійснюється за рішенням власника. Порядок і умови приватизації не повинні суперечити законодавству Сторін і будуть визначатись угодою між органами, уповноваженими розпоряджатись державним майном.

Стаття 5

Правовий статус раніше створених підприємств, визнаних на підставі цієї Угоди власністю однієї Сторони і розташованих на території іншої Сторони, визначається відповідно до законодавства держави, на території якої знаходяться підприємства.

Діяльність підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, перелічених в статті 1 цієї Угоди, регулюється відповідно до законодавства держави, на території якої вони розташовані, якщо інше не передбачено іншими угодами Сторін.

Стаття 6

Сторони гарантують, що власність Сторін, їх юридичних і фізичних осіб в рамках цієї Угоди користується повним і безумовним правовим захистом. Ця власність не може підлягати примусовому вилученню, крім виняткових випадків, передбачених законодавствами. У випадках примусового вилучення згаданої власності її власнику державою виплачується компенсація, яка відповідає реальній вартості вилученої власності, на умовах і в терміни, встановлені конкретним законодавчим актом.

Стаття 7

Спори між Сторонами відносно тлумачення і застосування норм цієї Угоди будуть вирішуватись шляхом взаємних консультацій і переговорів на різних рівнях.

Всі спори відносно прав власності, які витікають у зв'язку із застосуванням положень цієї Угоди, підлягають врегулюванню відповідно до норм міжнародного права і міжнародного приватного права.

Стаття 8

За взаємною домовленістю, Сторони можуть вносити до цієї Угоди необхідні доповнення і зміни, які оформлюються відповідними протоколами і є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 9

Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності, і буде діяти до закінчення шести місяців з дня, коли одна із Сторін повідомить у письмовій формі іншу Сторону про свій намір припинити її дію.

Здійснено в місті Києві 30 липня 1999 року в двох дійсних примірниках, кожний українською, азербайджанською і російською мовами, причому всі тексти є автентичними. У випадку будь-яких розбіжностей у тлумаченні положень Угоди, перевагу буде мати текст російською мовою.

За Кабінет Міністрів України

За Уряд Азербайджанської Республіки