Аналіз регуляторного впливу проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (щодо забезпечення проведення прозорої приватизації)»
Текст документу
від 17 листопада 2015 р.
проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна»
(щодо забезпечення проведення прозорої приватизації)»
1. Опис проблеми
Виклики, які сьогодні постали перед Україною, потребують нових підходів до управління економічними процесами загалом та процесами реформування відносин власності зокрема.
Вирішення завдань модернізації української економіки вимагає створення умов для залучення інвесторів, зацікавлених у довгостроковому розвитку підприємств, покращення інвестиційного іміджу країни, забезпечення відкритості та прозорості приватизаційних процесів, застосування нових технологій та процедур, що забезпечать ефективність продажу об’єктів, гнучку систему підходів до приватизації.
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (щодо забезпечення проведення прозорої приватизації)» (далі – проект Закону) спрямовано на забезпечення проведення реформ у сфері приватизації, захист національних інтересів, підвищенню ефективності приватизації та створення ринково-орієнтованого державного комплексу, спроможного забезпечити ефективне виконання державою своїх функцій.
2. Обґрунтування прийняття регуляторного акту
Проект розроблено на виконання вимог Коаліційної угоди депутатських фракцій у Верховній Раді України VIII скликання (пункт 2.8) та Програми діяльності Кабінету Міністрів України, доручення Прем’єр - міністра України від 30.10.2015 № 40526/5/1-15.
3. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта
Прийняття законопроекту дозволить розширити коло потенційних покупців об’єктів приватизації, створити умови для залучення стратегічних інвесторів, запобігти доведенню до банкрутства підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, захистити права інвесторів, які приватизували державне майно, у разі його повернення до державної власності, підвищити економічну ефективність продажу об’єктів.
Ця мета досягається внесенням необхідних змін до Закону України “Про приватизацію державного майна”.
4. Головні цілі прийняття акта
Метою проекту Закону є удосконалення Закону України «Про приватизацію державного майна», формування чіткої, ефективної правової бази у сфері приватизації, удосконалення механізмів та процедур приватизації, досягнення прозорості та відкритості приватизаційного процесу застосування нових технологій та процедур, що забезпечать ефективність продажу об’єктів, гнучку систему підходів до приватизації та прийняття рішень, захист національних інтересів у процесі приватизації.
5. Оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей
1) Залишення без змін чинного законодаства України
Залишення без змін чинного законодаства України не забезпечить виконання вимог Коаліційної угоди депутатських фракцій у Верховній Раді України VIII скликання (пункт 2.8) та Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Крім того призведе до заниження ціни підприємств, що приватизуються, сприятиме маніпулюванню недобросовісних покупців на ринку приватизації, збереже можливість участі капіталу з держави-агресора у приватизації.
2) Внесення проекту Закону
Для досягнення поставлених цілей є необхідним розробка та прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна».
Проект Закону створить умови для удосконалення механізмів та процедур приватизації, підвищення економічної ефективності продажу об’єктів, запобігання виведенню активів та банкрутству підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, формування чіткої, ефективної правової бази у сфері приватизації, досягнення прозорості приватизаційного процесу, захисту національних інтересів у процесі приватизації.
Альтернативних способів досягнення зазначених цілей немає.
6. Аргументування переваги обраного способу досягнення встановлених цілей
Прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» забезпечить виконання вимог Коаліційної угоди депутатських фракцій у Верховній Раді України VIII скликання (пункт 2.8) та Програми діяльності Кабінету Міністрів України, створить умови для удосконалення механізмів та процедур приватизації, скорочення строків приватизації, формування чіткої, ефективної правової бази у сфері приватизації, досягнення прозорості приватизаційного процесу, підвищення економічної ефективності продажу об’єктів, стимулювання ринку цінних паперів, захисту національних інтересів у процесі реформування відносин власності.
7. Опис механізмів і заходів для вирішення проблеми
Пропонується внести зміни до Закону України «Про приватизацію державного майна» (далі – Закон).
Для законодавчого закріплення пропонується доповнити статтю 2 Закону нормою щодо здійснення приватизації на основі принципів відкритості та прозорості.
З метою залучення до приватизації іноземних компаній з державним капіталом з одночасним посиленням захисту національних інтересів у процесі приватизації пропонується внести зміни до частини 3 статті 8 Закону щодо недопущення до процесів приватизації у якості покупців юридичних осіб, у майні яких частка державної власності України перевищує 25 відсотків.
З метою посилення захисту національних інтересів у процесі реформування відносин власності пропонується не допускати до процесів приватизації у якості покупців юридичні особи (або їх довірені особи чи особи, уповноважені діяти від їх імені), зареєстровані в державах, які визнані Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства, та юридичні особи, частка у статутному капіталі яких належить резиденту держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, чи державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором. А також поширити це обмеження на фізичних осіб (або їх довірені особи чи особи, уповноважені діяти від їх імені), які мають громадянство держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства.
Окрім цього пропонується у частині 4 статті 8 Закону доповнити необхідний перелік інформації, яка подається покупцем незалежно від розміру пакета акцій, який придбавається, разом із заявою для участі в приватизації, інформацією про фінансово - майновий стан – для потенційних покупців – юридичних осіб і довідкою органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) – для потенційних покупців – фізичних осіб.
Інформація, яка подається про потенційних покупців, або осіб, в інтересах яких придбаються об’єкти, повинна містити інформацію про кінцевих власників – бенефіціарів. На потенційних покупців окрім відповідальності за достовірність поданих даних для участі в приватизації покладається обов’язок доведення свого права на придбання об’єктів державної власності.
При придбанні об’єкта за рахунок позичених коштів відповідно до частини 1 статті 21 Закону покупці мають подавати інформацію про фінансово-майновий стан позичальників.
З метою захисту від банкрутства об’єктів державної власності, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, до статті 12 Закону включено норму, що провадження у справах про банкрутство об’єктів права державної власності, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню з дати ухвалення рішення про приватизацію та протягом 2 років не порушується, тобто на строк проведення приватизації об’єктів. Крім того, заборонено вчиняти будь-які дії з активами таких підприємств та укладати будь-які контракти (угоди) на строк більше ніж 6 місяців.
У виключних випадках у разі необхідності забезпечення ефективного функціонування господарської організації, що приватизується, заборона на вчинення будь-яких дій з активами таких об’єктів приватизації обмежується і сумою еквівалентною не більше 2% підсумку балансу підприємства за останній звітний період за обов’язковою згодою органів приватизації.
Акцентується увага на відповідальності керівників підприємств за збереження цілісності їх майнових комплексів та встановлюється повна матеріальна відповідальність за збереження їх активів.
На керівників уповноважених органів управління покладається відповідальність за дотримання строків передачі пакетів акцій (часток, паїв) та функцій з управління майном державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, державним органам приватизації.
З метою недопущення дроблення пакетів акцій та пришвидшення приватизаційних процесів пропонується виключити норми (пункт 4 частини третьої статті 184 Закону щодо особливостей приватизації об’єктів групи Г та пункт 4 частини першої статті 185 Закону щодо особливостей приватизації об’єктів групи В) стосовно обов’язкового пропонування для продажу на фондових біржах пакета акцій акціонерних товариств груп В та Г розміром 5 – 10 відсотків статутного капіталу до проведення конкурсу.
Крім того, для удосконалення порядку продажу об’єктів групи В пункт 1 частини першої статті 185 Закону стосовно особливостей приватизації об’єктів групи В пропонується викласти в новій редакції.
Так, частиною першою статті 185 Закону передбачено, що конкурс з продажу пакета акцій акціонерного товариства, що належить до групи В, проводиться за умови, що об’єктом продажу є контрольний пакет акцій. Пакети акцій акціонерних товариств групи В розміром 25 і менше відсотків пропонуються до продажу на фондових біржах. Отже, спосіб продажу акцій товариства об’єкта групи В, державна частка в статутному капіталі якого становить від 25+1 акція до 50 відсотків, залишився не врегульованим.
Тому пропонується передбачити порядок приватизації для таких об’єктів групи В – на фондових біржах, який забезпечує відкритість та конкурентність продажу.
Зазначений порядок не поширюється на об’єкти групи В, які належать до паливно-енергетичного комплексу. Механізм прийняття рішення про приватизацію та затвердження умов продажу об’єктів групи В, які належать до паливно-енергетичного комплексу, визначено постановою Уряду “Деякі питання прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про приватизацію та затвердження умов продажу об’єктів групи Г та паливно-енергетичного комплексу” від 13 червня 2012 року № 525.
Для оптимізації часу інформування потенційних покупців вносяться зміни до статті 19 Закону щодо зміни строків проведення конкурсу з продажу об’єктів групи Г, зокрема конкурс проводиться не раніше ніж через 45 днів, але не пізніше ніж 90 днів після публікації в пресі.
Для зменшення навантаження на державний бюджет у статті 23 проекту Закону передбачено можливість відшкодування покупцем об’єкта приватизації витрат, понесених органами приватизації на підготовку об’єкта до продажу. Крім того, частину 2 статті 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” доповнено абзацом, який передбачає включення до договору купівлі-продажу зобов’язань покупця щодо оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов’язаних із виконанням заходів з приватизації об’єктів державної власності, а саме: проведенням обов’язкового екологічного аудиту; проведенням оцінки майна в процесі приватизації (корпоратизації); експертної грошової оцінки земельних ділянок державної власності для визначення вартості внеску держави до статутного капіталу господарських товариств; проведенням робіт з землеустрою.
З метою врегулювання питання, пов’язаного з поверненням покупцям коштів, сплачених ними за об’єкти приватизації, у разі повернення цих об’єктів у державну власність на виконання відповідного рішення суду, внесено доповнення до частини 9 статті 27 Закону, що кошти за повернений об’єкт будуть сплачені колишньому покупцю впродовж п’яти робочих днів з дати надходження до органу приватизації коштів від його повторного продажу. При цьому сума, що має бути повернута колишньому власнику майна, не може перевищувати суми, що отримана державними органами приватизації в результаті повторного продажу об’єктів. Рішення про повторний продаж об’єкту має бути ухвалено державним органом приватизації у тридцятиденний строк.
Законом України від 23 грудня 2004 року № 2294 - IV «Про призупинення приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України» тимчасово заборонено приватизацію, в тому числі шляхом внесення державою до статутних фондів господарських товариств всіх форм власності, пакетів акцій підприємств нафтопереробної промисловості України, які перебувають у державній власності, до прийняття Державної програми приватизації на 2004-2006 роки та Закону України «Про особливості приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України».
Законом України від 13.01.2012 № 4335-VI затверджено Державну програму приватизації на 2012-2014 роки. Для забезпечення здійснення нової Державної програми приватизації Законом України від 13.01.2012 № 4336-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки» внесено зміни до Закону України від 04.03.1992 № 2163-XII «Про приватизацію державного майна».
Оновленим приватизаційним законодавством передбачено застосування особливостей приватизації окремих груп об’єктів. Механізм прийняття рішення про приватизацію та затвердження умов продажу об’єктів групи В, які належать до паливно-енергетичного комплексу, визначено постановою Уряду від 13 червня 2012 року № 525. Відповідно до зазначеної постанови затвердження умов продажу об’єктів здійснюється шляхом прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій, або умов продажу на конкурсі з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.
З метою забезпечення комплексності удосконалення приватизаційного законодавства пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про призупинення приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України».
Такі зміни дадуть змогу прискорити процес приватизації та удосконалять законодавство з питань приватизації.
8. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (щодо забезпечення проведення прозорої приватизації)» забезпечить досягнення встановлених цілей шляхом удосконалення механізмів та процедур приватизації, продажу об’єктів, формування чіткої правової бази у сфері приватизації, досягнення прозорості приватизаційного процесу, захисту національних інтересів у процесі приватизації.
9. Оцінка впровадження та виконання вимог регуляторного акта
Впровадження даного законодавчого акта дозволить:
удосконалити механізми та процедури приватизації;
сформувати чітку, ефективну правову базу у сфері приватизації;
забезпечити економічну ефективність продажу об’єктів;
підвищити прозорість та відкритість приватизаційного процесу;
захистити національні інтереси у процесі приватизації;
запобігання виведенню активів та банкрутству підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
10. Оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта
Ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта немає.
11. Обґрунтування строку дії регуляторного акта
Обмеження строку дії Закону немає.
12. Визначення показників результативності регуляторного акта:
– розмір надходжень до Державного бюджету України від приватизації державного майна;
– показники продажу пакетів акцій об’єктів приватизації на фондових біржах, аукціонах, за конкурсом.
13. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта:
Відповідно до статті 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” проводитимуться базове, повторне та періодичні відстеження результативності регуляторного акта.
Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься до дати набрання ним чинності шляхом отримання зауважень та пропозицій.
Повторне відстеження результативності планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторним актом шляхом аналізу процесу приватизації.
Періодичні відстеження результативності планується проводити раз на кожні три роки після проведення повторного відстеження шляхом аналізу процесу приватизації.
Оприлюднюватиметься інформація про процес приватизації на офіційній сторінці Фонду державного майна України в мережі Internet.
Аналіз регуляторного впливу підготовлено Управлінням законодавчого та аналітичного забезпечення Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, тел./факс: 284-51-62).
Голова Фонду І. Білоус