Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 грудня 2000 р.

Київ

N 1919

Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 15 лютого 2002 року N 158,
від 29 березня 2002 року N 428,
від 11 липня 2002 року N 983,
від 26 квітня 2003 року N 628,
від 15 травня 2003 року N 705

Відповідно до статті 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, що додається.

2. Міністерству оборони разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством фінансів та Фондом державного майна за участю Державної компанії "Укрспецекспорт" подати у II кварталі 2001 р. Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 р. N 759.

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. N 158)

3. Міноборони провести у I кварталі 2001 р. інвентаризацію наявного військового майна і до 1 червня 2001 р. подати Кабінетові Міністрів України узагальнені дані про результати інвентаризації та перелік військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено.

4. Поширити дію затвердженого згідно з пунктом 1 цієї постанови Положення на інші утворені відповідно до законів України військові формування.

5. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. N 1420 "Про затвердження Положення про порядок реалізації майна Збройних Сил України та інших військових формувань";

постанову Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 р. N 907 "Про погашення заборгованості Міністерства оборони з оплати речового майна, послуг" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 24, ст. 882);

постанову Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1998 р. N 1456 "Про створення умов для розрахунків Міністерства оборони з виконавцями робіт з державного оборонного замовлення".

Перший віце-прем'єр-міністр України

Ю. ЄХАНУРОВ

Інд. 29

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 грудня 2000 р. N 1919

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил

1. Згідно з цим Положенням установлюється порядок відчуження та реалізації військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил.

Дія цього Положення не поширюється на передачу військового майна до сфери управління інших органів виконавчої влади, а також у власність територіальних громад сіл, селищ та міст.

2. У цьому Положенні наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:

військова частина - військова частина, заклад, установа, організація, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету і входять до складу Збройних Сил;

військове майно - державне майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил.

До військового майна, яке може бути предметом відчуження, належать цілісні майнові комплекси, будинки, споруди та інше нерухоме майно, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо;

відчуження військового майна - вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації) або безпосередньої передачі виконавцям державного оборонного замовлення, іншим постачальникам матеріально-технічних засобів (ресурсів), виконавцям робіт, надавачам послуг (далі - виконавці) з метою проведення з ними розрахунків, а також передачі юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовців та членів їх сімей;

реалізація військового майна - господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі;

уповноважені підприємства (організації) - суб'єкти підприємницької діяльності, яким в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України надані повноваження на реалізацію військового майна на внутрішньому та/або зовнішньому ринку;

військове майно, яке не користується попитом, - майно, що протягом п'яти останніх років включалося в установленому порядку до переліків військового майна, яке пропонується до реалізації, але не реалізувалося уповноваженими підприємствами (організаціями) через відсутність на нього попиту.

(пункт 2 доповнено абзацом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. N 428)

3. Повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

4. Повноваження суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надаються згідно з порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. N 838.

Міжнародні передачі зазначеного майна провадяться уповноваженими підприємствами (організаціями) на підставі дозволу, що видається Держекспортконтролем.

5. Повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна (крім майна, зазначеного у пунктах 3 і 4 цього Положення), списаного військового майна та військового майна, яке підлягає утилізації, надає Кабінет Міністрів України за пропозицією Міноборони відповідно до результатів проведених конкурсів (тендерів) з визначення серед суб'єктів тих, що реалізуватимуть військове майно.

(абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 р. N 705)

Для організації і проведення конкурсів (тендерів) утворюється комісія, до складу якої входять фахівці Міноборони, Мінекономіки.

Умови і порядок проведення конкурсів (тендерів) затверджуються Міноборони за погодженням з Мінекономіки та Фондом державного майна і реєструються Мін'юстом.

6. Рішення про відчуження військового майна, зазначеного у пунктах 3 і 4 цього Положення, приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна за формою згідно з додатком 1.

(абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. N 983,
від 26.04.2003 р. N 628)

У разі коли внаслідок скорочення та реорганізації Збройних Сил, переформування військових частин, їх переозброєння, планового поновлення військового майна тощо вивільняється військове майно, Міноборони за необхідності, але не рідше ніж один раз на квартал, подає Кабінетові Міністрів України погоджений з Мінекономіки додатковий перелік військового майна, яке може бути відчужено, за формою згідно з додатком 2.

(абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. N 983,
від 26.04.2003 р. N 628)

Додаткові переліки військового майна затверджуються Урядовим комітетом з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності.

Термін дії рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку військового майна, яке може бути відчужено, становить три роки від дати його видання. Додаткові переліки військового майна, яке може бути відчужено, чинні до закінчення терміну чинності переліку військового майна, затвердженого рішенням Кабінету Міністрів України.

(пункт 6 доповнено абзацом четвертим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. N 983)

Не відчужене протягом встановленого терміну військове майно включається Міноборони до нового переліку для відчуження такого майна в наступні роки. Цей перелік складається не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну, протягом якого майно, зазначене у переліку, може бути відчужено, і подається Міноборони до Кабінету Міністрів України після погодження з Мінекономіки.

(пункт 6 доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. N 983,
абзац п'ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. N 628)

7. Рішення про відчуження списаного військового майна приймає Міноборони із затвердженням його переліку станом на 1 вересня поточного року.

(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 р. N 705)

8. Витяги із затверджених переліків військового майна, яке може бути відчужено, надсилаються Міноборони до уповноважених підприємств (організацій) для організації ними його реалізації. Разом із зазначеними витягами Міноборони надсилає до уповноважених підприємств (організацій) витяг із затвердженого Міністром оборони орієнтовного переліку військового майна, що планується запропонувати до відчуження в наступні два роки, за формою згідно з додатком 1.

Уповноважені підприємства (організації) аналізують одержану інформацію і до 1 липня поточного року інформують Міноборони про прогнозний обсяг коштів, що можуть надійти від реалізації майна в наступному році.

(пункт 8 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 11.07.2002 р. N 983)

9. Залишкова вартість військового майна визначається Міноборони за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

10. Відчуження військового майна (крім нерухомого майна та майна, визначеного в пункті 7 цього Положення) з метою його передачі виконавцям може здійснюватися безпосередньо Міноборони або через уповноважені підприємства (організації) чи за їх участю.

У разі передачі військового майна без залучення уповноважених підприємств (організацій) його вартість установлюється Міноборони за погодженням з виконавцями виходячи з якісного (технічного) стану і ринкового попиту.

Передача військового майна виконавцям здійснюється на суму зобов'язань Міноборони перед ними. У разі коли вартість військового майна перевищує суму таких зобов'язань Міноборони, виконавці перераховують Міноборони суму різниці.

Передача із зазначеною метою списаного військового майна здійснюється Міноборони через уповноважені підприємства (організації).

11. Відносини Міноборони з уповноваженими підприємствами (організаціями) регулюються генеральними угодами, окремими договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, в яких визначаються номенклатура, кількість та категорія військового майна, його залишкова вартість, порядок, умови і терміни підготовки до реалізації, проведення розрахунків тощо.

12. Реалізація військового майна проводиться уповноваженими підприємствами (організаціями) за ринковими цінами, які склалися на відповідний період. Ціна реалізації військового майна визначається з урахуванням кон'юнктури ринку, залишкової вартості та витрат, пов'язаних з реалізацією майна, у тому числі з підготовкою його до продажу, маркетингом, спеціальним супроводом органами СБУ експортно-імпортних договорів, транспортуванням, страхуванням тощо.

13. У разі коли військове майно не користується попитом і його реалізація або передача можлива лише за ціною, меншою від залишкової вартості та витрат, пов'язаних з його реалізацією, уповноважені підприємства (організації) або Міноборони погоджують можливу ціну майна з Мінекономіки, крім випадків, коли реалізація військового майна, яке підлягає утилізації, здійснюється за конкурсом або на аукціоні.

(абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 р. N 705)

Військове майно, яке не користується попитом, може реалізуватися, у тому числі на безоплатній основі, у випадках, коли це сприятиме закріпленню відповідних українських товарів на світових ринках озброєнь, з відшкодуванням набувачем такого майна лише витрат з передпродажної підготовки майна і його поставки. Рішення про таку реалізацію із затвердженням переліку відповідного майна у кожному окремому випадку приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони та уповноваженого підприємства (організації) за погодженням з Мінекономіки.

(пункт 13 доповнено абзацом другим згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. N 428)

14. Відчуження військового майна шляхом його передачі юридичним особам в обмін на житло здійснюється на підставі рішення Міноборони, за ринковими цінами, які склалися на час відчуження, але не нижчими від залишкової вартості майна та витрат, пов'язаних з його реалізацією, якщо інше не погоджено з Мінекономіки.

Оцінка вартості нерухомого майна, яке передається та/або приймається, визначається шляхом проведення оцінки суб'єктами оціночної діяльності за погодженням з державними органами приватизації. Витрати, пов'язані з проведенням оцінки вартості цього майна, покладаються за домовленістю сторін, які беруть участь в обміні, на юридичних осіб або на Міноборони.

(абзац другий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. N 983)

15. Для організації обміну військового майна на житло для військовослужбовців та членів їх сімей утворюється комісія, до складу якої входять представники Міноборони, Фонду державного майна, юридичних осіб - власників житла та органу місцевого самоврядування (за згодою), на території якого знаходиться об'єкт (об'єкти) обміну.

Комісія зобов'язана:

провести огляд військового майна та об'єкт (об'єкти) обміну, використовуючи при цьому відповідну технічну документацію, дані облікових документів, акти та інвентаризаційні описи, документи бюро технічної інвентаризації тощо;

організувати проведення експертної оцінки нерухомого майна, яке передається та/або приймається;

За результатами роботи комісією складаються і подаються на затвердження акти обстеження і технічного стану та акти оцінки вартості військового майна та об'єкта (об'єктів) обміну. Затверджені акти є підставою для укладення відповідних договорів міни.

16. Кошти, отримані уповноваженими підприємствами (організаціями) від реалізації військового майна (за винятком витрат на його реалізацію та винагороди, що визначаються у договорах, укладених з Міноборони), перераховуються у 5-денний термін зазначеними підприємствами (організаціями) на спеціальні рахунки Державного казначейства у порядку, визначеному Мінфіном.

17. Вартість військового майна, що передається для проведення розрахунків з виконавцями і обмінюється на житло для військовослужбовців та членів їх сімей, зараховується у доходи державного бюджету як надходження від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил та як видатки державного бюджету на потреби Збройних Сил.

18. Міноборони веде облік договорів, укладених з уповноваженими підприємствами (організаціями) та з виконавцями, договорів міни, укладених з юридичними особами згідно з пунктом 14 цього Положення, а також облік коштів від реалізації військового майна і щокварталу подає Мінфіну та Мінекономіки звіт про обсяги відчуженого військового майна у кількісному та вартісному виразі.

19. Міноборони щороку узагальнює відомості про відчужене військове майно і до 1 квітня року, що настає за звітним періодом, надсилає їх Кабінетові Міністрів України, Мінекономіки та уповноваженим підприємствам (організаціям).

20. Уповноважені підприємства (організації) подають Держкомстату статистичну звітність про обсяги реалізації військового майна в установленому ним порядку.

21. Металобрухт, що утворився у військових частинах, реалізується згідно з Положенням про порядок реалізації металобрухту, утвореного у військових формуваннях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 р. N 2287 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 50, ст. 468).

Додатки