Аналіз регуляторного впливу проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України»

Аналіз регуляторного впливу
проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України"

1. Опис проблем, які передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Проект акта розроблено у зв'язку і з прийняттям Закону України "Про Фонд державного майна України" та Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 - 2014 роки" з метою приведення нормативно-правових актів Фонду державного майна України у відповідність до вимог вказаних законів та Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

Проектом акту пропонується внести зміни до наступних постанов Кабінету Міністрів України:

• постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1668 "Про затвердження Порядку визнання Фондом державного майна статусу саморегулівної організації оцінювачів";
• постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій";
• постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів";
• постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. №1200 "Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери";
• постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. №671 "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів".

Відповідно до абзацу 10 частини 5 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" на Фонд держаного майна покладено повноваження щодо визнання статусу саморегулівних організацій оцінювачів, їх об'єднань та здійснення контролю за додержанням ними правил громадського регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності ведення у визначеному ним порядку.

У зв'язку з цим виникла необхідність приведення у відповідність постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1668 "Про затвердження Порядку визнання Фондом державного майна статусу саморегулівної організації оцінювачів" в частині вимог щодо визнання статусу об'єднань саморегулівних організацій оцінювачів.

Відповідно до пункту 173.1 статті 173 "Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна" Податкового Кодексу України (далі Кодекс) дохід від продажу об'єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта.

Також, згідно з пунктом 189.3 статті 189 Кодексу, який регламентує особливості сплати податку на додану вартість платниками податку, які провадять підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), для фізичної особи (комітента) ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.

Законом України "Про Фонд державного майна України" (пункт 5 частини першої статті 5), який набув чинності 6 січня 2012 року, передбачено ведення Фондом державного майна України Державного реєстру за напрямом для цілей оподаткування.

Виходячи зі змісту частини першої статті 18 Закону про оцінку майна, право на внесення до Державного реєстру за напрямом для цілей оподаткування мають суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання, які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за напрямом для цілей оподаткування. При цьому, інформація з Державного реєстру за напрямом для цілей оподаткування про суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за напрямом для цілей оподаткування, дублюється у Переліку, який ведеться та оприлюднюється Державною податковою службою України відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", та використовується Державною податковою службою України при здійсненні контролю за повнотою сплати податків і зборів та виконанням обов'язків податкових агентів, платників податків.

Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 - 2014 роки" установлено, що оцінка майна, майнових прав для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (у тому числі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації) (далі - оцінка для цілей оподаткування), здійснюється відповідно до законодавства з питань оціночної діяльності з урахуванням пункту 5 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання приватної форми власності, виключним видом діяльності яких є оцінка для цілей оподаткування.

Отже, при здійсненні фізичною особою операцій з продажу (обміну) об'єкта рухомого майна, в тому числі вживаного транспортного засобу (в тому числі через комісійні магазини, торгівельні організації, інших посередників), обов'язково застосовується оціночна вартість, що визначена суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання приватної форми власності, виключним видом діяльності яких є оцінка для цілей оподаткування, які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за напрямом для цілей оподаткування та інформація про яких включена до Державного реєстру за напрямом для цілей оподаткування. При цьому, визначення оціночної вартості об'єкта рухомого майна, в тому числі вживаного транспортного засобу, здійснюється щодо кожної операції з продажу (обміну) об'єкта рухомого майна, в тому числі вживаного транспортного засобу (в тому числі через комісійні магазини, торгівельні організації, інших посередників), незалежно від того чи оподатковується дохід за такою операцією чи не оподатковується.

В інших випадках (для інших цілей) застосовується оцінка, яка проводиться суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону про оцінку майна, який діє в частині, що не суперечить Закону України "Про Фонд державного майна України".

У зв'язку з цим виникла необхідність приведення у відповідність постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. №1200 "Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. №671 "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів".

2. Головні цілі державного регулювання

Метою розробки проекту постанови Кабінету Міністрів України є приведення у відповідність існуючих нормативно-правових актів з організаційних питань оціночної діяльності до вимог прийнятих Закону України "Про Фонд державного майна України" та Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 - 2014 роки".

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти: Конституція України від 28.06.1996 року, Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV, Закон України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.2011 р. № 4107-VI, Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року N 3166-VI, Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. N 2658-III, інші нормативно-правові акти.

Під час розробки проекту постанови Кабінету Міністрів України був розглянутий альтернативний спосіб досягнення визначеної цілі - залишити чинними нормативно-правові акти з організаційних питань оціночної діяльності.

Прийняття Податкового кодексу України поставило перед Фондом державного майна України завдання розробити механізм визначення оціночної вартості майна для цілей оподаткування.

У деяких випадках потрібно оцінити відразу багато об'єктів нерухомості, рухомих речей, що знаходяться на великій території, наприклад, для цілей оподаткування. Завдання, які стоять перед оцінювачем в цьому випадку, досить специфічні, тому для їх вирішення застосовуються спеціальні методи оцінки.

Умовою ефективності оподаткування є рівномірний розподіл податкового навантаження, що забезпечує його справедливість. У цьому випадку для платників податків важливо, що об'єкти оцінюються однаково, за стандартною методикою, незалежно від широти кругозору оцінювача і здібностей домогтися знижок чи поблажок. Платник податків повинен бути поставлений в рівні умови зі своїм сусідом, побоювання дискримінації або підозра, що іншим надаються якісь особливі умови, руйнують мотивації до сумлінної сплати податку. Чи буде задоволений, наприклад, комерсант, якщо належний йому магазин отримує знижку при оцінці вартості, однак така ж або вдвічі більша знижка може бути надана його конкурентові? - Очевидно, немає, тому експертизу вартості для цілей оподаткування доцільно проводити на принципах однаковості, а не на основі індивідуального підходу, при якому оцінювач прагне можливо повно врахувати всі унікальні риси об'єкта, і побажання клієнта.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать вирішення проблем

Запропонований проект постанови Кабінету Міністрів України сприятиме збільшенню надходжень коштів до Державного бюджету України від операцій з продажу майна. Державний контроль здійснюється Фондом державного майна України.

5. Обґрунтування можливостей досягнення поставлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.

Оцінка можливості впровадження регуляторного акта та виконання його вимог є високою.

Досягненням установлених цілей у разі прийняття регуляторного акта буде створення правових засад для належного функціонування сфери оціночної діяльності; забезпечення збалансування системи державного та громадського регулювання у сфері оціночної діяльності; підвищення рівня професіоналізму суб'єктів оціночної діяльності та якості робіт з оцінки, підвищення рівня та обсягу об'єктивної інформації про ринок оціночної діяльності.

Реалізація регуляторного акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Запровадження зазначеного регуляторного акта забезпечить високу ймовірність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати прийняття Порядку

Основним показником результативності акта є відповідність бази оподаткування до ринкової привабливості об'єктів, їхньої дохідності від продажу.

Забезпечення соціальної справедливості розрахунком величини податку відповідно до дохідності від продажу (обміну, дарування) об'єкта нерухомого та рухомого майна та платоспроможності платника податку.

Основним показником результативності акта є збільшення надходження до Державного бюджету грошових сум за рахунок об'єктивності розрахунку оціночної вартості, що дозволить здійснити порівняльний аналіз оціночної вартості з ціною об'єкта зазначеного в договорі купівлі-продажу та скорочення термінів здійснення таких розрахунків, що є фактором активізації ринку нерухомості.

Мінімізація впливу людського фактора при здійснені розрахунку, що унеможливлює формування середовища для корупційних дій.

Негативні результати прийняття регуляторного акта відсутні.

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Строк чинності регуляторного акта не обмежений у часі. Разом з тим він може змінюватися з урахуванням майбутніх змін до законодавства, що впливає на регуляторний акт.

8. Показники результативності регуляторного акта

Регуляторний акт обов'язковий для виконання державними органами влади, громадянами, учасниками ринку оціночних послуг.

У разі прийняття проекту постанови буде приведено у відповідність нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України у відповідність до Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.2011 р. № 4107-VI та Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 - 2014 роки".

Розподіл вигод і витрат для суб'єктів регуляторного акта у зв'язку з прийняттям запропонованого акта наведено у таблиці.

Суб'єкти	Вигоди	Витрати
Держава	Приведення нормативно-правового акта у відповідність із Законом України "Про Фонд державного майна України".	Жодних
Суб'єкти господарювання	Ліквідація правових прогалин у регулюванні процесу створення правових засад для належного функціонування сфери оціночної діяльності та застосування сучасних інструментів з питань оцінки майна і майнових прав	Жодних
Громадяни	Ліквідація правових прогалин у регулюванні процесу створення правових засад для належного функціонування сфери оціночної діяльності та застосування сучасних інструментів з питань оцінки майна і майнових прав	Жодних

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання з основних положень регуляторного акта високий.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах термінів, встановлених статтею 10 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.

Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового відстеження.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено Управлінням з питань оціночної діяльності Департаменту координації розробки та виконання програмних документів, оцінки та розпорядження об'єктами державної власності Фонду державного майна (вул. Кутузова, 18/9, м. Київ 133, 01601, телефон 200-36-43, факс 200-35-86).

Голова Фонду

О. Рябченко

___ _____________ 2012 р.