Про затвердження Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва
№ 943 від 12 червня 2000 р.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| від 13 червня 2000 р. | Київ | N 943 |
Про затвердження Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 грудня 2003 року N 1898
(Дію Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва, затвердженого цією постановою, поширено на Українську частину Спільної міжурядової комісії у сфері воєнно-промислового та військово-технічного співробітництва згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року N 966)
Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва (додається).
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 р. N 1414 "Про Положення про українську частину Спільної міжурядової комісії з питань економічного співробітництва" (ЗП України, 1996 р., N 20, ст. 562).
| Прем'єр-міністр України | В. ЮЩЕНКО |
Інд. 27
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 червня 2000 р. N 943
ПОЛОЖЕННЯ
про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва
1. Українська частина є складовою частиною Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва (далі - Комісія), яка створюється на підставі міжнародних договорів України.
(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1898)
2. Українська частина Комісії є постійно діючим органом, який згідно з покладеними на нього функціями представляє Кабінет Міністрів України в його відносинах з урядами інших країн.
(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1898)
3. Основними функціями Української частини Комісії є:
сприяння розвитку двостороннього (багатостороннього) співробітництва з країною-партнером (країнами-партнерами) для задоволення інтересів та потреб України;
аналіз стану двостороннього (багатостороннього) співробітництва, виявлення найбільш перспективних його напрямів і шляхів удосконалення форм взаємодії;
розроблення та подання міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям рекомендацій і пропозицій, спрямованих на розвиток взаємовигідних відносин, розширення торговельно-економічного, науково-технічного, та інших напрямів співробітництва з країною-партнером (країнами-партнерами) на основі укладених міжнародних договорів України;
сприяння розвитку перспективних напрямів співробітництва на основі розроблення першочергових заходів, довготермінових програм, спрямованих на залучення інвестицій, розвитку всебічного співробітництва регіонів України і країни-партнера (країн-партнерів);
розроблення заходів щодо збільшення зовнішньоторговельного обігу з країною-партнером (країнами-партнерами) за рахунок розширення асортименту та вдосконалення структури українського експорту і сфери послуг, впровадження нових форм співробітництва;
координація діяльності міністерств та інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій у питаннях двостороннього (багатостороннього) співробітництва з відповідними суб'єктами країни-партнера (країн-партнерів), а також залучення їх до участі в робочих органах Комісії (підкомісії, робочі групи тощо);
інформування і в разі потреби надання консультацій державним органам, а також діловим колам України щодо підготовки та реалізації відповідних міжнародних договорів, програм, проектів і заходів;
участь в оперативному опрацюванні пропозицій, запитів і звернень органів державної влади та представників ділових кіл країни-партнера (країн-партнерів) з питань співробітництва;
участь у підготовці засідань Комісії, розробленні проектів рішень з обговорюваних питань і здійсненні заходів для їх виконання;
розроблення рекомендацій міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади з питань підготовки пропозицій щодо створення та розвитку нормативно-правової бази для двостороннього (багатостороннього) співробітництва;
надання пропозицій міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо проведення міжвідомчих нарад, зустрічей з актуальних проблем розвитку двостороннього (багатостороннього) співробітництва як українських суб'єктів, так і суб'єктів країни-партнера (країн-партнерів).
4. Українська частина Комісії має право:
1) подавати в межах своєї компетенції пропозиції Кабінетові Міністрів України;
2) запитувати та одержувати від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій необхідні довідково-інформаційні матеріали;
3) залучати експертів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, організацій (за згодою їх керівників), представників українських ділових кіл до підготовки та участі у засіданнях Комісії та її Української частини:
4) створювати постійні або тимчасові робочі органи, які є складовою частиною Комісії, для розгляду питань з окремих напрямів - підкомісії, робочі групи експертів, з визначенням їх компетенції, завдань та термінів дії. Питання про організацію проведення їх засідань вирішуються у робочому порядку секретарями підкомісій та керівниками робочих груп експертів. За результатами роботи підкомісій (робочих груп експертів) складається пам'ятна записка, яка підписується головами підкомісій (керівниками робочих груп експертів). Після проведення засідання підкомісій (робочих груп експертів) їх керівники в десятиденний термін надсилають голові Української частини Комісії звіт про результати роботи;
5) звертатися в установленому порядку до державних і недержавних організацій країн-партнерів з питань двостороннього (багатостороннього) співробітництва.
5. Українська частина Комісії провадить свою діяльність під керівництвом Кабінету Міністрів України. Координацію роботи Української частини Комісії здійснює центральний орган виконавчої влади, представник якого є головою Української частини Комісії або заступником голови у разі, коли головою є Прем'єр-міністр України або Віце-прем'єр-міністр України.
(пункт 5 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1898)
6. Пропозиції Української частини Комісії мають рекомендаційний характер і в разі потреби подаються Кабінетові Міністрів України для прийняття рішень та надання відповідних доручень.
7. До складу Української частини Комісії входять голова Комісії, заступники голови (як правило, представники Мінекономіки та МЗС), відповідальний секретар з числа представників Мінекономіки, МЗС, інших органів виконавчої влади та інші постійні члени Комісії за основними напрямами співробітництва з країною-партнером (країнами-партнерами), включаючи керівника дипломатичного представництва України або торговельно-економічної місії у складі дипломатичного представництва України у відповідній країні.
8. Голова Української частини Комісії затверджується Прем'єр-міністром України за поданням Мінекономіки, узгодженим з МЗС.
(абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1898)
Якщо Українську частину Комісії має очолювати Прем'єр-міністр України за посадою, затвердження його головою здійснюється відповідно до законодавства.
Склад та зміни у складі Комісії затверджуються головою Комісії за поданням Мінекономіки.
(пункт 8 доповнено абзацом третім згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1898)
9. Голова Української частини Комісії разом з відповідальним секретарем забезпечують підготовку проведення засідань Комісії та її Української частини, здійснюють контроль за станом виконання рішень, прийнятих на цих засіданнях.
Перед черговим спільним засіданням Комісії голова Української частини Комісії або заступник голови у разі, коли головою є Прем'єр-міністр України або Віце-прем'єр-міністр України, подають директиви з питань, які виносяться на розгляд Комісії, на погодження Кабінетові Міністрів України.
(абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1898)
10. Відповідальний секретар разом з членами секретаріату Української частини Комісії забезпечує організацію роботи Української частини, координацію діяльності її робочих органів, підготовку матеріалів до засідань Комісії, а також виконує інші обов'язки організаційного характеру.
11. Функції секретаріату Української частини Комісії виконує відповідний структурний підрозділ Мінекономіки.
Якщо Українську частину Комісії очолює представник іншого центрального органу виконавчої влади, організаційно-технічні функції секретаріату Української частини Комісії виконує відповідний структурний підрозділ цього органу за погодженням з Мінекономіки.
(пункт 11 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1898)
12. Щорічно голова Української частини Комісії згідно з планом заходів на наступний рік до 1 червня поточного року подає Мінекономіки проект кошторису витрат на забезпечення діяльності Комісії, після чого Мінекономіки в місячний термін подає відповідний бюджетний запит Мінфіну.
(абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1898)
За 20 днів до проведення спільного засідання Комісії складається кошторис витрат на його проведення, який погоджується з Мінекономіки і після одержання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення засідання надсилається Державному казначейству для виділення коштів, передбачених на ці цілі Мінекономіки у державному бюджеті.
13. Українська частина Комісії щорічно (протягом I кварталу) подає Кабінетові Міністрів України звіт про діяльність Української частини Комісії в минулому році та пропозиції з питань подальшого розвитку співробітництва з країною-партнером (країнами-партнерами). Пропозиції у разі потреби погоджуються з відповідними центральними органами виконавчої влади.
14. Засідання Української частини Комісії проводяться за рішенням голови Комісії не менш як два рази на рік. Кількісний склад національних частин Комісії, періодичність проведення спільних засідань та витрати, пов'язані із здійсненням заходів щодо проведення зустрічей, переговорів, засідань Комісії та її постійних і тимчасових органів, регламентується в кожній Комісії разом з її зарубіжною частиною.
15. Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади щокварталу інформують секретаріат Української частини Комісії про стан виконання заходів з реалізації домовленостей, досягнутих під час спільних засідань Комісії, проблеми двостороннього співробітництва та подають пропозиції щодо їх розв'язання.
(Положення доповнено пунктом 15 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1898)