Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави

З метою захисту фінансових інтересів держави, посилення контролю за витрачанням державних коштів Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 20, ст. 148; 2003 р., N 14, ст. 98; 2004 р., N 5, ст. 27, N 8, ст. 67, N 13, ст. 181; 2005 р., N 4, ст. 103, N 5, ст. 110, N 11, ст. 198):

1) преамбулу викласти в такій редакції:

"Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання";

2) у статті 1:

абзац другий доповнити словами "крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації";

в абзаці третьому слова "а також установи чи організації" замінити словами "а також підприємства, установи чи організації";

абзац четвертий доповнити словами "крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації";

в абзаці п'ятому:

після слів "фондів соціального страхування" доповнити словами "кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

слова "що забезпечують діяльність цих органів" виключити;

в абзаці восьмому слова "самого будівництва" замінити словами "самих робіт";

абзац дев'ятий доповнити словами "а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій";

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"тендерний комітет - група спеціалістів замовника, призначена відповідальною за здійснення процедур закупівлі згідно з положеннями цього Закону";

абзац тринадцятий після слів "відрізняється від" доповнити словом "основної";

абзац чотирнадцятий після слів "акцепт тендерної пропозиції" доповнити словами "яку визнано найкращою за результатами оцінки";

абзаци вісімнадцятий та дев'ятнадцятий викласти в такій редакції:

"забезпечення тендерної пропозиції (далі - тендерне забезпечення) - надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення за вибором замовника відповідно до закону;

забезпечення виконання договору про закупівлю - надання учасником замовнику гарантій виконання ним вимог договору про закупівлю, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення виконання договору за вибором замовника відповідно до закону";

абзац двадцять третій після слів "в мережі Інтернет" доповнити словами "в режимі on-line";

доповнити абзацами двадцять четвертим - двадцять восьмим такого змісту:

"генеральний замовник - орган державної влади, державна установа, організація чи підприємство, які визначені Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах замовників та виконують їх функції відповідно до цього Закону;

закупівля на засадах міжвідомчої координації - здійснення закупівлі з використанням механізму взаємодії генерального замовника і замовників у порядку, встановленому цим Законом;

кваліфікаційна документація - документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними кваліфікаційних пропозицій при проведенні попередньої кваліфікації учасників;

кваліфікаційна пропозиція - пропозиція, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог кваліфікаційної документації;

строк дії тендерної (цінової) пропозиції - встановлений замовником у тендерній документації (запиті щодо цінових пропозицій) строк, що діє до укладення договору про закупівлю, протягом якого учасник не має права змінювати свою тендерну (цінову) пропозицію (крім цінової зміни при проведенні процедури редукціону)";

3) у статті 2:

у частині першій слова та цифри "суму, еквівалентну 5 тисячам євро, а робіт - 20 тисячам євро" замінити цифрами та словами "30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Закупівля товарів, робіт і послуг, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, виконанням державного оборонного замовлення, а також із закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України чи законом товарів, робіт і послуг, здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених окремими актами законодавства України";

доповнити частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"4. Забороняються укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, визначених цією статтею.

5. Процедури закупівлі, встановлені цим Законом, застосовуються до закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України";

4) доповнити статтею 21 такого змісту:

"Стаття 21. Принципи державних закупівель

1. Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:

максимальна економія та ефективність;

добросовісна конкуренція серед учасників;

відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;

недискримінація учасників;

об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій";

5) доповнити статтею 22 такого змісту:

"Стаття 22. Стадії державних закупівель та їх планування

1. Стадіями державних закупівель є:

1) затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

2) затвердження річного плану державних закупівель;

3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;

4) визначення переможця процедури закупівлі;

5) укладання договорів про закупівлю;

6) складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7) виконання договорів про закупівлю;

8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.

2. Закупівлі здійснюються відповідно до річного плану, який затверджується замовником не пізніше ніж у місячний строк після затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів). Примірник річного плану надсилається уповноваженому органу у випадках та в порядку, визначених цим органом. Річний план закупівель оприлюднюється шляхом розміщення принаймні в одній інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження";

6) у статті 3:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі - уповноважений орган) здійснюються центральним органом виконавчої влади, який є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України";

у частині другій:

в абзаці п'ятому слова "що здійснюється у порядку, встановленому уповноваженим органом" замінити словами "у випадках та в порядку, передбачених цим Законом";

в абзаці шостому слово "квартальних" замінити словом "піврічних";

абзац сьомий доповнити словами "у випадках та в порядку, передбачених цим Законом";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель відповідно до цього Закону".

У зв'язку з цим абзаци одинадцятий - шістнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - сімнадцятим;

абзац дванадцятий викласти в такій редакції:

"подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених цим Законом";

доповнити абзацами вісімнадцятим та дев'ятнадцятим такого змісту:

"подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника;

ведення в порядку, встановленому уповноваженим органом, переліку інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону";

частину третю доповнити абзацами такого змісту:

"форму річного плану закупівель за державні кошти;

форму реєстру отриманих тендерних пропозицій;

порядок розгляду скарг уповноваженим органом;

порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель та взаємодії з правоохоронними органами";

7) у статті 41:

у частині першій:

після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"річні плани державних закупівель".

У зв'язку з цим абзаци другий - п'ятий вважати відповідно абзацами третім - шостим;

після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій".

У зв'язку з цим абзаци четвертий - шостий вважати відповідно абзацами п'ятим - сьомим;

доповнити абзацом восьмим такого змісту:

"Інформація щодо державних закупівель, передбачена цим Законом, розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з технічним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами. При цьому в обраній замовником інформаційній системі у мережі Інтернет мають бути розміщені всі без винятку документи щодо державних закупівель, передбачені цією статтею";

у частині другій:

слова "зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності" виключити;

доповнити словами "та відповідає іншим вимогам, встановленим цим Законом";

частину четверту доповнити словами "в порядку, передбаченому інформаційними системами";

у частині сьомій речення "Підтвердженням відповідності інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам частини другої цієї статті є витяг з Реєстру відповідно до законів України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про авторське право і суміжні права", Цивільного кодексу України та документ, який підтверджує правомірність використання таких об'єктів права інтелектуальної власності" виключити.

8) доповнити статтею 42 такого змісту:

"Стаття 42. Вимоги щодо інформаційних систем у мережі Інтернет щодо забезпечення захисту державної інформації, здійснення електронних державних закупівель та забезпечення виконання вимог цього Закону

1. Інформаційна система у мережі Інтернет в частині забезпечення захисту державної інформації, здійснення електронних державних закупівель та забезпечення виконання вимог цього Закону повинна:

мати технічний регламент - документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі;

забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами;

мати побудовану комплексну систему захисту інформації;

використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

виконувати функції, встановлені частиною другою статті 41 цього Закону;

надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог, визначених цим Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель.

2. Перелік інформаційних систем у мережі Інтернет веде уповноважений орган у встановленому ним порядку. Порядок ведення переліку інформаційних систем у мережі Інтернет не повинен суперечити цьому Закону. До такого переліку забороняється включення інформаційних систем у мережі Інтернет, які не відповідають вимогам цього Закону, а також невключення інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону.

3. Неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої цим Законом, в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним цим Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів";

9) статтю 5 викласти в такій редакції:

"Стаття 5. Недискримінація учасників

1. Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону.

2. Замовники забезпечують рівноправний доступ усіх учасників до інформації з питань закупівлі";

10) статтю 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Умови захисту вітчизняного ринку

1. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни, за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суми, еквівалентної:

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.

2. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій підприємствами громадських організацій інвалідів, підприємствами, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, та кримінально-виконавчої системи, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

У цих випадках розмір преференційної поправки повинен становити 15 відсотків ціни тендерної пропозиції, навіть за умови участі у процедурі закупівлі лише вітчизняних виробників.

3. У разі закупівлі товарів, робіт і послуг, що включені до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку товарів, робіт і послуг, що закуповуються у підприємств, які переважно використовують працю інвалідів, розпорядники державних коштів запрошують до торгів виключно підприємства громадських організацій інвалідів, підприємства, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік та якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

4. У разі, якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного учасника, який бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняних сировини, матеріалів та робочої сили.

5. У разі, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарська продукція вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники";

11) статтю 7 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Несхвальні дії учасників

1. Замовник зобов'язаний забезпечити створення умов для проведення прозорих державних закупівель та оприлюднення інформації в порядку, передбаченому цим Законом.

2. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.

3. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що:

фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;

посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.

4. Інформація про відхилення тендерної або кваліфікаційної пропозиції та підстави для відхилення подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, який допустив несхвальні дії, передбачені цією статтею.

5. Замовник зобов'язаний повідомити про дату проведення розкриття тендерних або кваліфікаційних пропозицій:

місцеву раду відповідного рівня, якщо закупівля здійснюється за кошти місцевих бюджетів;

Верховну Раду Автономної Республіки Крим, якщо закупівля здійснюється за кошти бюджету Автономної Республіки Крим;

Верховну Раду України, якщо закупівля здійснюється за інші державні кошти";

12) у статті 8:

частину першу після слів "Віснику державних закупівель" доповнити словами "інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України";

у частині другій:

після слів "Віснику державних закупівель" доповнити словами "або в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України";

доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю (проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або зазначено невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, таке оголошення вважається неоприлюдненим";

частину третю доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

"Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день відправлення для публікації оголошення про проведення торгів або на день відправлення запрошень до участі у торгах - у разі застосування торгів з обмеженою участю";

доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

"4. Редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів мають право перевіряти в порядку, визначеному редакціями цих видань, виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).

У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.

Неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів. За зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених цим Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством";

13) статтю 9 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. В разі здійснення замовником електронних державних закупівель обмін інформацією та повідомленнями відбувається з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису в режимі on-line";

14) статтю 11 виключити;

15) статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Тендерні комітети

1. Тендерний комітет створюється для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

2. Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету замовника не можуть входити посадові особи, представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об'єднань підприємств, їх представники та близькі родичі.

3. Членами тендерного комітету є представники замовника в кількості не менше 5 осіб.

4. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта та є посадовою особою, що має право на підписання договорів про закупівлю. Голова тендерного комітету організовує його роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Голова тендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету.

5. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним.

6. Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.

7. Члени тендерного комітету протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету мають отримати відповідні сертифікати чи свідоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, у порядку, встановленому уповноваженим органом. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.

8. Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які можуть залучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не можуть бути членами тендерного комітету та не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

9. Порядок створення і головні функції тендерних комітетів визначаються окремим рішенням уповноваженого органу";

16) статтю 13 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"торгів із зменшенням ціни (редукціон)";

17) у статті 14:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Основними процедурами здійснення державних закупівель є торги із зменшенням ціни (редукціон) та відкриті торги";

у частині другій:

в абзаці першому слова "дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тисячам євро" замінити словами "перевищує 500 тисяч гривень", після слова "порядку" доповнити словами "або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом ІІ1 цього Закону";

абзац другий після слова "порядку" доповнити словами "або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом ІІ1 цього Закону", слова "дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро для товарів і послуг та 20 тисячам євро для робіт" замінити словами "перевищує 30 тисяч гривень для товарів та послуг та 300 тисяч гривень для робіт";

абзац третій виключити;

доповнити абзацом такого змісту:

"Відповідальність за застосування цих процедур закупівель несе замовник";

18) доповнити статтею 141 такого змісту:

"Стаття 141. Закупівля товарів на засадах міжвідомчої координації

1. Кабінет Міністрів України затверджує перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, порядок її здійснення та генерального замовника. В разі, якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів Державного бюджету України передбачається закупівля одного з товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, на загальну суму, що перевищує 700 тисяч гривень, уповноважений орган подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення генерального замовника.

2. Генеральний замовник:

здійснює процедури закупівлі відповідних товарів згідно із законодавством та визначає учасників - переможців процедури закупівлі;

інформує всіх заінтересованих головних розпорядників коштів Державного бюджету України про результати процедур закупівлі.

3. Головні розпорядники укладають договори закупівлі товарів з учасниками, що визначені генеральним замовником переможцями за результатами здійснених ним процедур закупівлі, крім випадків, коли товар не відповідає вимогам головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо його технічних характеристик, якості, умов поставки, ціни тощо. У цьому разі головний розпорядник має право відмовитися від укладення договору закупівлі, поінформувавши про це генерального замовника, і самостійно здійснити процедуру закупівлі такого товару.

4. Генеральний замовник після отримання від замовників повідомлень про акцепт тендерних пропозицій та укладення договору або відмову в акцепті тендерних пропозицій подає уповноваженому органу і усім заінтересованим замовникам звіт про результати здійснення процедур закупівлі із зазначенням у ньому всіх замовників";

19) абзац сьомий частини першої та частину четверту статті 15 виключити;

20) статтю 16 виключити;

21) у статті 17:

у частині першій:

в абзаці третьому слова "заявки на участь у попередній кваліфікації учасників" замінити словами "кваліфікаційні пропозиції";

абзац сьомий після слів "Віснику державних закупівель" доповнити словами "або в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України";

в абзаці дев'ятому слова "умов здійснення попередньої кваліфікації учасників" замінити словом "кваліфікаційної";

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Звіт про результати процедури закупівлі (крім інформації, що містить державну таємницю) протягом 10 календарних днів з дати його затвердження оприлюднюється замовником в інформаційній системі у мережі Інтернет";

22) доповнити розділом ІІ1 такого змісту:



"Розділ IІ1

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ



Стаття 171. Участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель

1. Громадяни, громадські організації, їх спілки беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель шляхом:

участі в розробці, обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері державних закупівель;

забезпечення вільного доступу громадськості до інформації щодо витрачання державних коштів на закупівлю товарів, робіт та послуг;

забезпечення гласності, відкритості, прозорості в діяльності Кабінету Міністрів України, уповноваженого органу, розпорядників державних коштів у сфері державних закупівель;

проведення консультацій з громадськістю, врахування громадської думки;

налагодження системного діалогу Кабінету Міністрів України, уповноваженого органу, розпорядників державних коштів та громадськості;

використання інших форм, передбачених чинним законодавством України.

2. Кабінет Міністрів України, уповноважений орган, розпорядники державних коштів зобов'язані забезпечити належне реагування на звернення громадян, громадських організацій та їх спілок.

3. Громадяни, громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у визначення замовником переможця торгів.

4. Однією з форм участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель є Тендерна палата України.

Стаття 172. Юридичний статус Тендерної палати України

1. Тендерна палата України є неприбутковою спілкою громадських організацій, яка діє згідно з чинним законодавством України. Тендерна палата України не веде будь-якої підприємницької діяльності і не має права надавати будь-які платні послуги, а діє виключно з метою виконання завдань, поставлених перед нею цим Законом та її статутом. Діяльність Тендерної палати України є прозорою для суспільства.

2. Участь у Тендерній палаті України є добровільною.

3. Тендерна палата України є юридичною особою, має власні печатку, бланк, рахунки в банківських установах.

4. Місцезнаходженням та місцем діяльності Тендерної палати України є місто Київ.

Стаття 173. Цілі та завдання Тендерної палати України

1. Тендерна палата України функціонує з метою сприяння: розвитку системи державних закупівель в Україні, прозорості державних закупівель, підвищенню ефективності та раціональності витрачання державних коштів, забезпеченню інформаційно-методичного супроводу державних закупівель, підвищенню конкуренції на ринку державних закупівель, формуванню сучасної інфраструктури державних закупівель, підвищенню професійно-кваліфікаційного рівня спеціалістів з питань державних закупівель, здійсненню громадського контролю. Тендерна палата України є незалежною у своїй діяльності.

2. Тендерна палата України безкоштовно:

розробляє методичні матеріали щодо організації та проведення розпорядниками державних коштів торгів (тендерів);

надає пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів у сфері державних закупівель;

організовує конференції, "круглі столи", семінари з питань державних закупівель;

забезпечує розгляд скарг комісією по розгляду скарг при Тендерній палаті України в порядку, передбаченому цим Законом;

у разі надходження запиту від замовника, учасника, уповноваженого органу, контролюючих органів, інших державних органів, громадян, громадських організацій або самостійно, в порядку здійснення громадського контролю, надає відповідні висновки стосовно дотримання процедур державних закупівель, а також щодо обрання замовниками процедур закупівель згідно з цим Законом та у випадках, передбачених цим Законом;

у разі надходження запиту від Верховної Ради України, народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, уповноваженого органу, контролюючих органів, інших державних органів, уповноважених здійснювати контрольні функції, учасників, громадян, громадських організацій або самостійно в порядку здійснення громадського контролю надає висновки щодо ефективності використання замовниками державних коштів на всіх стадіях закупівлі;

проводить правові, економічні дослідження у сфері державних закупівель;

надає висновки з питань державних закупівель;

аналізує ринки та ціни товарів, робіт та послуг у сфері державних закупівель;

здійснює інші види діяльності, передбачені її статутом.

3. Замовники, учасники процедури закупівлі, уповноважений орган звертаються до Тендерної палати України виключно на добровільних засадах.

4. Висновок Тендерної палати України надається також при здійсненні відповідними правоохоронними, іншими державними органами перевірок законності здійснення державних закупівель за їх зверненнями, розгляді справ судом, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

5. Висновок Тендерної палати України надається протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного запиту в порядку, встановленому Тендерною палатою України.

6. Замовники та учасники, яких стосується такий висновок, надають Тендерній палаті України копії відповідних документів, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю.

7. Відповідальність за повноту та достовірність наданих документів та матеріалів для підготовки та надання Тендерною палатою України відповідних висновків покладається на сторону, якою надаються такі документи та матеріали.

8. При виявленні під час розгляду та аналізу документів і матеріалів щодо здійснення державних закупівель порушень чинного законодавства у сфері державних закупівель, порушень під час здійснення відповідних перевірок контролюючими органами, а також у разі вчинення тиску на членів або працівників Тендерної палати України з боку будь-яких фізичних чи юридичних осіб Тендерна палата України має право:

направляти інформацію у відповідні органи для вжиття ними належних заходів;

інформувати місцеві ради відповідного рівня, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Верховну Раду України, комітети Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган та громадськість;

оприлюднювати підготовлені висновки щодо виявлених порушень або іншої інформації у засобах масової інформації, проводити громадські слухання з цих питань.

9. Тендерна палата України безкоштовно сприяє: